пʼятницю, 30 січня 2015 р.

Бойове забезпечення та сучасна екіпіровка воїна



Тема уроку:
Бойове забезпечення та сучасна екіпіровка воїна.

Структура уроку

І.Організаційний етап......................................................................................2 хв.

ІІ. Тренування особового складу....................................................................2 хв.

ІІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності.................7 хв.

ІV. Вивчення нового матеріалу........................................................................30 хв.

1. Види бойового забезпечення.

2. Екіпіровка солдата.

3. Возима частина екіпіровки.

V. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів ............... 2 хв.

VI. Підбиття підсумків уроку.......................................................................... 1 хв.

VII. Домашнє завдання.................................................................................... 1 хв.

Хід уроку

І. Організаційний етап

1. Шикування особового складу (двошеренговий стрій).

2. Привітання та доповідь викладачу.

3. Перевірка готовності до заняття.

II. Тренування особового складу Повороти на місці.

III. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

1. Опитуваним особового складу (узагальненим знань, отриманих на минулому занятті).

2. Фронтальнеопитування з елементами бесіди. Види вогню. Види маневру. Маневр підрозділами та вогнем.

3. Оголошення теми та навчально-виховної мети заняття.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Види бойового забезпечення.

Новий захисний бойовий комплект штурмової групи
(український виробник)
Бойове забезпечення дій відділення полягає в організації і здій­сненні заходів, які спрямовані на підтримання бойової готовності і збереження його боєздатності, а також на створеним сприятливих умов для успішного і своєчасного виконання поставленого завдання.

Розвідка організується і ведеться з метою добування відомос­тей про противника і місцевість у районі майбутніх дій. Розвідка організовується і ведеться за будь-яких умов обстановки з метою добування відомостей про противника і місцевість у районі май­бутніх дій.

Для виключення раптового нападу наземного противника і за­безпечення часу та вигідних умов для розгортання і вступу в бій у взводі (відділенні) організовується безпосередня охорона. Вона організовується командиром взводу (відділення) на основі отрима­ного завдання, умов обстановки і наказу командира, а під час дій у відриві від головних сил — самостійно.

Захист від зброї масового ураження організовується і здійсню­ється з метою максимально послабити дії ядерного, хімічного, біо­логічного зараженн, а також результатів зруйнувань об'єктів атомної енергетики та хімічної промисловості, зберегти боєздатність особового складу взводу (відділення) і забезпечити успішне виконання ним поставленого бойового завдання.

Тактичне маскування організовується командиром взводу (від­ділення), відповідно до отриманого бойового завдання, указівок щодо маскування та обстановки, що склалася, з метою до­сягнення раптовості дій своїх підрозділів і збереження боєздатнос­ті. Це здійснюється постійно і, як правило, своїми силами.

Інженерне забезпечення організовується і здійснюється з метою створення взводу (відділенню) необхідних умов для успішного ви­конання бойового завдання, а також для підвищення захисту осо­бового складу, озброєння і техніки від усіх засобів ураження.

Забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту ор­ганізовується з метою створення взводу (відділенню) необхідних умов для виконання поставленого перед ним завдання в обстанов­ці радіоактивного, хімічного, біологічного зараження, а також із метою маскування своїх дій аерозолями (димами).

2. Екіпіровка солдата.

Сучасний стан у військах розвинених країн потребує значних витрат для забезпечення їх боєздатності. Більше 60% всіх військових закупівель направляється на індивідуальний захист військовослужбовців - особливо розвідників, піхотинців, інженерів, тобто всіх тих, хто безпосередньо бере участь у бойових діях. У даному випадку показовий саме досвід країн НАТО, в яких розробці екіпіровки завжди приділялася важливе значення. У пострадянських країнах ж історично ще з часів царської армії питання як спорядження має рядовий вояк мало другорядне значення. Саме тому знамениті наплічні рюкзаки-сидори можна було спостерігати в нашій армії протягом без малого сотні років.

Тим часом умови ведення боїв з використання піхоти за останні двадцять років змінилися суттєво. Найбільші зміни відбулися в носимом спорядженні. До 1980-х років безпосередньо перед боєм солдат міг скинути зайву вагу, залишивши на собі лише зброю, каску і боєприпаси, а також польову форму, флягу і аптечку на ремені. Загальна вага бойової викладки становила 13-14 кг. При цьому солдат міг досить вільно пересуватися і швидко розумів, що швидкість і маневреність в бою часто здатні врятувати життя.

Вартість зброї та екіпіровки українського вояка складає згідно нормативів армії близько 1,5-2000 дол. у той час як вартість бойовий комплект та екіпіровка сучасного американського піхотинця досягла 18 тисяч доларів. Це практично в 10 разів більше, ніж у часи Другої світової та В'єтнамської. При цьому сучасний солдат армії США постійно носить на собі не менше 34 кг. вантажу - з урахуванням бронежилета, зброї, захисних щитків і т.д. Всі його попередники були навантажені суттєво менше. Приміром, під час ІІ Світової війни один американський піхотинець носив на собі близько 16,2 кг., під час В'єтнамської війни - 15,9 кг.

Сьогодні найлегша вага або так звана бойова викладка, з якою солдат йде в бій, становить 28,6 кг. "Викладка на марші", з якою піхотні частини переміщаються для занять позицій, на яких можна буде скинути частину спорядження, становить 46 кг. Повна ж бойове навантаження дорівнює 60 кг (плакати 1 та 2). Воно використовується на "марші в критичній ситуації", коли солдатам доводиться переміщатися на місцевості непридатною для використання транспортних засобів. Як і раніше, часто військові ігнорують багато настанов і правил та просто скидають з себе зайву екіпіровку, для того щоб легше було пересуватися.

Кожний командир повинен стежити за станом екіпіровки сол­датів та правильним її використанням. Екіпіровка включає споря­дження та інше майно, призначене для військовослужбовців, і по­діляється на частину, що носиться і що возиться. Для успішного ведення бою солдат озброюється та екіпірується. Особис­тою зброєю солдата є: автомат (АК-74), ручний кулемет (РКК-74), ручний протитанковий гранатомет (РПГ-7), снайперська гвинтівка Драгунова (СГД ). Крім того, у солдата повинні бути необхідна кіль­кість боєприпасів, ручні осколкові гранати (РГН, РГО, Ф-1, РГД-5, РГ-42), а також можуть бути протитанкові гранати РКГ-3. РГО видаються не менш однієї, а під час переходу в оборону РГО та Ф-1 видають більше. У наступальних операціях видають не менше 2 гранат РГН (РГД-5).

Частина екіпіровки, що носиться, включає:
· польове спорядження (налокітники/наколінники, рюкзак, мала тактична сумка, розвантажувальна система, чохол на шолом, ремінь польовий та брючний, спальний мішок),
· захисний шолом;
· протигаз;
· мала саперна лопатка;
· фляга (з водою)/аквасистема;
· плащ-накидка;
· комплект польового обмундирування;
· речовий мішок: ніж, казанок, кухоль, ложка, сухий пайок на один день;
· аптечка АІ-1 та засоби знезараження води;
· предмети особистої гігієни (таб. 1).

3. Возима частина екіпіровки.

Решта майна складає частину екіпіровки, що возиться, яка перевозиться на бронетранспортері або іншому броньованому транспорті. Солдат зобов'язаний тримати особисту зброю та екіпіровку в справному стані, постійно стежити за витрачанням боєприпасів.

4. Екіпіровка добровольчих батальйонів у війні з Росією.

Тюнінг АК
У війні з російськими найманцями та бойовиками українські патріоти зіткнулись з добре екіпірованими і сучасною зброєю та амуніцією «зеленими чоловічками» спочатку у Криму, потім і боях у східних областях України. Це стало визначальним елементом у створенні добровольчих батальйонів та волонтерських організацій – екіпірувати наших бійців, щоб вони могли ефективно відстоювати українську незалежність. Ближче до літа 2014 року Міноборони також почала екіпірувати і регулярну армію. Ось як намагаються екіпірувати бійців, в першу чергу штурмові та розвід групи меценати та волонтери (з розрахунку на 10 бійців у відділенні):

· Бронежилет кевларовий 4-5 рівня захисту - 10 шт.
· Розвантажувальний жилет - 10 шт.
· УКВ-рація для зв'язку з відділенням - 10 шт.
· Акумулятори для УКВ-рації - 60 шт.
· Навігаційний прилад/смартфон з GPS – 1-3 шт.
· Цифрова камера - 1 шт.
· Шолом кевларовий - 10 шт.
· Система забезпечення питною водою Camelback - 10 шт.
· Захисні окуляри - 10 шт.
· Тактичні рукавиці – 10 пар.
· Засоби захисту слуху - 10 шт.
· Захисний костюм від зброї масового ураження з рукавицями і бахилами - 10 шт.
· Радіаційний дозиметр – 1 шт.
· Лазерний далекомір - 1 шт.
· Світло-лазерний модуль - 10 шт.
· Приціл нічного бачення – 1-10 шт., прилад нічного спостереження - 2 шт., або окуляри нічного бачення - 2-10 шт.
· Тепловізор -1-2 шт.
· Тюнінговані АК-74 або його модифікації.
· Кулемет ручний Калашнікова або «Форт-401» - 1-2 шт.
· Снайперська гвинтівка TS.M. 338 LM (7,62, США) або VPR-308 (7,62, Україна) - 1 шт.
· Тактичний ніж, ліхтарик
· Гранати в тактичній комплектації

Сучасна екіпіровка воїна рф
Окрім того волонтери також планують екіпірувати штурмові групи в містах захисними костюмами українського виробника

V. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів. Нагадування теми, навчально-виховної мсти та ступенів її досягнення.

VI. Підбиття підсумків уроку

1. Зробити загальну оцінку класу.

2. Відмітити кращих учнів на занятті.

3. Перевірка ступеня засвоєння нового матеріалу учнями.



Джерела інфо:
http://bodyguards.com.ua/bodyguards/aksessuary/1507-ekprovka-soldata-vazhche-abo-moblnshe.html



четвер, 22 січня 2015 р.

Як військово-патріотично виховувати - поради Міністерства

Розміщуємо для допомоги всім зацікавленим особам цей фрагмент тексту МОНУ. Найцікавішим є назви відеофільмів та авторів, де можна взяти багато гарної інформації.

Додаток
до листа Міністерства освіти і науки України
від 27.11.2014 № 1/9-614

Методичні рекомендації

з організації патріотичного виховання дітей та учнівської молоді                           у 2014/2015 навчальному році
Військово-патріотичне виховання дітей та молоді – це процес цілеспрямованого систематичного формування почуття патріотизму, духовної та психологічної готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності держави.
Реалії сьогодення визначили пріоритетні напрями роботи з військово-патріотичного виховання дітей і молоді. Актуальними є Уроки мужності (лист МОН від 13.08.2014 № 1/9-412), зустрічі з учасниками бойових дій на Сході України та волонтерами, відвідання військовослужбовців, які отримали поранення та проходять реабілітацію у медичних закладах, написання листів у рамках Всеукраїнської акції «Лист пораненому», встановлення у навчальних закладах меморіальних дощок (знаків) на вшанування пам’яті загиблих воїнів-героїв.
Рекомендуємо відновити діяльність пошукових загонів з метою вивчення бойового шляху військових частин, що розміщені на території населеного пункту, військовослужбовців, що є випускниками або працівниками навчального закладу.
Пропонуємо в музеях при навчальних закладах створити постійно діючі стенди, що відображають події збройної боротьби Українського народу за територіальну цілісність нашої країни, участь випускників навчальних закладів, односельців в антитерористичній операції. Корисними будуть фотоматеріали, підготовлені Національним військово-історичним музеєм України (для отримання електронних макетів звертатися до заступника директора музею Тинченка Ярослава Юрійовича за тел. (044) 284-62-12, (044) 280-06-00).
Звертаємо увагу, що з метою відновлення, збереження і популяризації у суспільстві здобутків Українського народу у боротьбі за свободу та незалежність; виховання у зростаючого покоління патріотизму, формування національної ідентичності, вшанування подвигу та героїзму захисників української державності Указом Президента України від 14 жовтня 2014 року № 806 встановлено День захисника України, що відзначатиметься щорічно               14 жовтня.
Рекомендуємо при відзначенні національних свят і пам’ятних дат, зокрема Дня захисника України, Дня Гідності і Свободи, Дня Збройних Сил України, Дня Соборності України тощо, керуватися методичними матеріалами Українського інституту національної пам’яті; організовувати наукові конференції, семінари, круглі столи; проводити військово-спортивні змагання, фестивалі-конкурси патріотичної пісні, прози та поезії, творів образотворчого мистецтва; відвідувати музеї бойової слави; вшановувати сучасних героїв-захисників України та пам'ять загиблих за свободу, єдність і незалежність Українського народу.
У 2015 році Україна разом із світовою спільнотою відзначатиме                    70-ту річницю Перемоги над нацистськими окупантами та завершення війни у Європі. До днів Пам’яті та примирення 8-9 травня 2015 року пропонуємо долучитися до акції «Ті, хто боролися за Свободу», ініційованої Українським інститутом національної пам’яті, та організувати перегляд вітчизняних художніх і документальних фільмів, що відображають український вимір Другої світової війни, наприклад: «Між Гітлером і Сталіном. Україна в ІІ Світовій війні», 2002 рік, авт. – Святослав Новицький; «Війна – український рахунок», 2002 рік, авт. – Сергій Буковський; «Війна без переможців» 2003 рік, авт. – Ігор Чижов; «ОУН-УПА: війна на два фронти», 2006 рік, авт. – Андрій Санченко; «УПА. Третя сила», 2007 рік, авт. – Сергій Братішко, Віталій Загоруйко; «УПА. Тактика боротьби», 2007 рік, авт. – Сергій Братішко; «Київ. Місто, що зрадили», 2008 рік, авт. – Андрій Цаплієнко; «1377 спалених заживо», 2009 рік, авт – Іван Кравчишин; «Чорна піхота», 2010 рік, авт. – Іван Кравчишин; «Рівень секретності «18», 2011 рік, авт. – Ілларіон Павлюк; «Служба безпеки ОУН. Зачинені двері», 2011 рік, авт. – Віталій Загоруйко; «Хайтарма», 2013 рік, авт. – Ахтем Сейтаблаєв; «Корюківка. Злочин проти людяності», 2013 рік, авт. – Сніжана Потапчук; «Хроніка Української повстанської армії 1942-1954», 2014 рік, авт. – Тарас Химич.
         Заслуговує на увагу художній фільм «Поводир» (2014 рік, авт. – О. Г. Санін), що перегортає трагічні сторінки української історії, показує незламний дух українського народу та його волю до свободи у драматичні часи Голодомору 30-х років минулого століття, індустріалізації, колективізації та знищення інтелігенції.

Нормативно-правова база з питань патріотичного виховання

Указ Президента України від 13.11.2014 № 872 «Про День Гідності та Свободи»;
Указ Президента України від 13.11.2014 № 871 «Про День Соборності України»;
Указ Президента України від 14.10.2014 № 806 «Про День захисника України»;
Указ Президента України від 24.09.2014 № 744 «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності»;
Стратегія державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні, затверджена Указом Президента України від 24 березня 2012 року № 212;
Концепція допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді, схвалена Указом Президента України від 25 жовтня 2002 року № 948;
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 № 41 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2009-2015 роки»;
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2009 № 1494 «Про затвердження Плану заходів щодо підвищення рівня патріотичного виховання учнівської та студентської молоді шляхом проведення на постійній основі тематичних екскурсій з відвідуванням об’єктів культурної спадщини»;
Доручення Кабінету Міністрів України від 05.05.2009 № 22966/1/1-09 та План організації виконання положень Указу Президента України від 27.04.2009 № 272 «Про проведення Всеукраїнської молодіжної акції «Пам’ятати. Відродити. Зберегти»;
Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27.10.2009 № 3754/981/538/49;
наказ Міністерства освіти і науки України від 27.10.2014 № 1232 «Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді»;
наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011    № 1243 «Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»;
наказ Міністерства освіти і науки України від 07.09.2000 № 439 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України»;
лист Міністерства освіти і науки України від 13.08.2014 № 1/9-412 «Про проведення Уроків мужності»;
лист Міністерства освіти і науки України від 25.07.2014 № 1/9-376 «Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році»;
лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 09.08.2012               № 1/9-557 «Про методичні рекомендації з громадянської освіти та виховання у навчальних закладах у 2012/2013 навчальному році» 
лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 27.07.12 № 1/9-530 «Щодо виховання сучасного громадянина в полікультурному середовищі засобами позакласної роботи».

Інтернет-ресурси з питань патріотичного виховання

Інститут проблем виховання НАПН України ipv.org.ua/publications/zbirnuk.html
Український науково-методичний центр практичної психології та соціальної роботи psyua.com.ua
Український інститут національної пам’яті memory.gov.ua/publication
Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка uisr.org.ua
Національний університет оборони України імені Івана Черняхівського nuou.org.ua/nauka/naukovi-publikatsii.html
Рада Європи (посібник «Демократичне управління школою) http://www.coe.int/t/dg4/education/edc/Resources/EDCPACK_EN.asp
Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (методичний посібник «Роль педагога в посиленні патріотичного виховання») moippo.mk.ua/index.php/vixovna-robota
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників (досвід роботи педагогічних працівників Черкащини та методичні брошури з патріотичного виховання дітей та учнівської молоді) http://library.ippro.com.ua
Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді ukrjuntur.org.ua
Ліга старшокласників Черкащини liga.ed-sp.net
Пластовий портал plast.org.ua
Благодійний фонд «Героїка» http://geroika.org.ua/
Всеукраїнська громадська організація «Закінчимо війну» http://stop-war.org.ua/rekom.php; http://stop-war.org.ua/view_news14.php?id=61
Історична правда istpravda.com.ua
Лікбез likbez.org.ua
Пам’ятаємо загиблих memorybook.org.ua
Центр досліджень визвольного руху cdvr.org.ua
Документальний серіал «Наша Скриня» www.fayloobmennik.net/3781087

Список використаної літератури

1. Бака М. М. Фізичне і військово-патріотичне виховання молоді : навч.-метод.посібн. / М. М. Бака, В. П. Корж. – К. : Книга пам’яті України, 2004. – 460 с.
2. Бех І. Д., Чорна К. І. Програма українського патріотичного виховання дітей та учнівської молоді. – Київ, 2014. – 29 с.
3. Жаровська О. П. Національна свідомість як складова патріотичного виховання студентів педагогічних університетів / Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб.наук.праць. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. – Вип. 18, кн. 1. – С. 233 – 242.
4. Жеребцова М. В., Бородін С. Е., Ніколаєв О. С. Скаутинг та краєзнавство – система патріотичного виховання молоді / Збірка статей з історії українського скаутингу. – К. ПП «Стародавній світ», 2013. – 312 с.
5. Завалевський Ю. І. Громадянське виховання старшокласників: проблеми, досвід, перспективи / Ю. І. Завалевський. – Київ, 2003. – 104 с.
6. Івженко Ю. В. Молодіжні громадські організації як інститут формування соціальної активності особистості / Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб.наук.праць. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. – Вип. 18, кн. 1. – С. 289 – 296.
7. Карпач Н. І., Олешак С. П. Особливості розвитку молодіжної участі у волонтерській діяльності / Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб.наук.праць. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. – Вип. 18, кн. 1. – С. 351 – 360.
8. Окушко Т. К. Методика формування соціальної ініціативності підлітків у дитячому громадському об’єднанні / Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб.наук.праць. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. – Вип. 18, кн. 2. – С. 51 – 60.
9. Оржеховська В. М., Кириченко В. І., Ковганич Г. Г. Взаємодія навчального закладу і сімї: стратегії, технології, моделі / Навчальний практико зорієнтований посібник. – Х. : Точка, 2007. – 192 с.
Сіренко С. М. Удосконалення системи підготовки класних                  керівників до здійснення виховної діяльності в умовах післядипломної                 освіти : [Електронний ресурс], режим доступу www.kpi.kharkov.ua/archive/Наукова_періодика/elits/2011/29

вівторок, 20 січня 2015 р.

Методична скарбничка вчителю ЗВ та виховникам

Це чи не найкращий український сайт з предмету Захист Вітчизни. Дуже мені допомагає. Тому пропоную всім зацікавленим у темі військово-патріотичного виховання http://3axuct.at.ua/. Дякуємо Мелітополю

понеділок, 19 січня 2015 р.

Що ми знаємо про Степана Бандеру?

Минулий тиждень пройшов на моїх уроках Захисту Вітчизни під гаслом "Степан Бандера - наші знання про нього". Після  стандартного шикування та привітання я ставив запитання: "Яке свято відзначали українські патріоти 1 січня цього року?" Завжди знаходився один-два хлопці, хто розуміли і давали вірну відповідь. Так, день народження цієї людини вже слід відзначати належно лише за те, що він став жахливим сном для кожного пересічного росіянина і для частини українців на Сході України. Далі урок мав у плані перегляд  свіжої передачі "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" (переглянути можна  тут) та обговорення і підсумки. Дивились учні уважно. Дійсно передача вийшла гуд. Потім я ставив запитання з галузі історії: "Які факти міфи, легенди, які ви не почули у цій передачі, адже вона була не про лідера ОУН, а про Бандеру як людину, ви можете мені розповісти?". У мене було 40 хлопців і я не зміг витягнути з них щось вагоме. Змушений був ставити питання за методикою або "Вірю - не вірю", наприклад, "Чи вірите ви, що Бандера ріс одинаком у сім'ї?" або "Чи вірите ви, що батько Бандери був священником?". Також я побачив в одному 11 класі лінь щось робити - думати, відповідати, бо це був перший урок. Тоді я поставив таке питання: "Скільки ходок мав Бандера?". Оживились мої "пацанчеги"! Я кажу, що він взагалі був смертником, і якби про це знали східняки, то вони би його поважати почали. Це не якийсь там вітя януковіч за хуліганку сидів. І урок пішов значно жвавіше. Розказував ще кілька фактів з біографії лідера ОУН. Я розповів, як в донському містечку Сальськ, що під Ростовом, мій нині покійний дід Микола, ветеран ІІ Світової на моє питання напівжартома про те, чи чув він про Бандеру, сказав: "Авжеж, знаю! Отож слухай! Було це у І Світову..." Я сказав, що може у ІІ-у? "Ні, я знаю! У І-у! Прийшов до нього Власов (тут я ледь не заіржав від сміху, але не можна - у діда тяжка ковальська рука). І каже Бандері, що давай разом воювати. А Бандера йому й каже, що не буде він з МОСКАЛЯМИ воювати, бо вони як завжди ОБМАНУТЬ!!! Всьо, баста, більш нічого не знаю!" Отака була в мене балачка з дідом.
Висновок уроку я робив такий, що Степан Бандера зараз мав би такий самий сучасний телефон або планшет, як і ви. Він би також любив заходити в соцмережі та шукав би вай-фай. І як кіборги в Донецькому аеропорту стояв би насмерть за нашу українську землю та її свободу.
Мій же висновок методологічний був не оптимістичним. Мабуть, щось ми, вчителі, пропускаємо у національно-патріотичному вихованні, бо діти або не можуть актуалізувати свої знання про лідерів національно-визвольних змагань, або... вони просто не знають основні дані про їх біографію.
Сергій Хараху

пʼятницю, 16 січня 2015 р.

Звіт Навчально-вишкільного центру Самооборони за 8 місяців 2014 року

З цих вишколів почалась історія Центру військово-патріотичного виховання, адже серед нас є і спортивні інструктори, і вчителі, і ветерани. 

Положення Центру військово-патріотичного виховання


ПОЛОЖЕННЯ про Центр військово-патріотичного виховання «Галичина»

I. Загальні положення
1. Центр військово-патріотичного виховання «Галичина» (далі - Центр) – громадське об’єднання в ГФ «Народна Самооборона Львівщини», основним напрямом діяльності якого є формування гармонійно розвиненої особистості вихованців (учнів, слухачів); виховання почуття патріотизму, духовності, національної свідомості; забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості; організація військового навчання, оздоровлення та змістовного дозвілля молоді.
Центр здійснює навчання і виховання вихованців (учнів, слухачів) у позаурочний та позанавчальний час, допомагає освітнім закладам м. Львова у проведенні уроків «Захисту Вітчизни», тижнів цивільної оборони та безпеки життєдіяльності, організовує навчально-виховні заходи військово-патріотичної та військово-історичної тематики. Центр сприяє формуванню та популяризації загальнолюдських цінностей та здорового способу життя.
2. Центр у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами МОН України та Мінмолодьспорту України, рішеннями місцевих органів виконавчої влади, а також цим Положенням і Статутом ГФ «Народна Самооборона Львівщини».
3. Мова навчання і виховання у Центрі визначається Конституцією України і Законом України "Про засади державної мовної політики".
4. Головними завданнями Центру є:
виховання правової культури у вихованців (учнів, слухачів), поваги до Конституції Українита законів України, державної символіки;
виховання національної свідомості, любові до рідної землі, родини, свого народу, держави Україна;
створення умов для духовно-морального, громадянського, трудового, екологічного виховання вихованців (учнів, слухачів);
залучення вихованців (учнів, слухачів) до практичної діяльності, спрямованої на формування націо-нальної свідомості, патріотизму, активної громадянської позиції, мотивації здорового способу життя;
створення сприятливих умов для самореалізації особистості відповідно до її інтересів і суспільних вимог;
організація змістовного дозвілля вихованців (учнів, слухачів), їх загартування, занять фізичною культурою і військово-прикладними видами спорту;
збереження й зміцнення фізичного, психічного та духовного здоров'я вихованців (учнів, слухачів);
сприяння набуттю вихованцями (учнями, слухачами) соціального досвіду, успадкуванню ними духовних надбань українського народу;
пошук та підтримка здібних, обдарованих і талановитих вихованців (учнів, слухачів);
організаційно-методичне забезпечення та реалізація державної політики у сфері військово- патріотичного виховання та допризовної підготовки учнів освітніх установ;
методичний супровід , організація та проведення заходів військово-патріотичної спрямованості;
просвітницька діяльність.

II. Організаційно-правові засади діяльності Центру
1. Створення, реорганізація та ліквідація Центру здійснюються відповідно до законодавства або за рішенням Ради центру.
2. Центр є відокремленим підрозділом і діє на підставі даного положення, наказів керівника ГФ «Народна Самооборона Львівщини» та рішень Ради Центру.
3. Центр може входити до складу навчально-виховних комплексів, навчально-виховних об'єднань з дошкільними, загальноосвітніми та іншими навчальними закладами, може створювати філії - структурно відокремлені підрозділи, що знаходяться за межами розташування Центру і виконують таку саму освітню діяльність, як і Центр у цілому, або за окремими напрямами.
4. У реалізації поставлених цілей і завдань Центр активно співпрацює відомствами, організаціями, установами:
 Класичною гімназією при ЛНУ імені Івана Франка; Львівською міською дитячо-молодіжною громадською організацією «Клуб «Аратта»; 
СЗШ № 97; Львівською крайовою організацією «Молодий Народний Рух»; Львівською Обласною Федерацією Таеквон-До; Клубом 
карате «Скорпіон»;- іншими організаціями , установами та підприємствами.

III. Організація позашкільної освіти в Центрі
1. Центр проводить навчально-виховну, інформаційно-методичну, організаційно-масову та навчально-тренувальну роботу.
2. Структура та штати Центру розробляються його керівником у межах затверджених видатків на оплату праці відповідно до чинного законодавства і затверджуються керівником ГФ «Народна Самооборона Львівщини». В усіх інших випадках Центр здійснює свою діяльність на умовах волонтерства.
Структурними підрозділами Центру можуть бути відділи, кабінети, лабораторії, постійно діючі та тимчасові виставки, оздоровчі та профільні табори, спортивно-туристські бази, бібліотеки, спеціалізовані та творчі майстерні та інші підрозділи, що передбачені законодавством України.
3. Навчально-виховний процес у Центрі здійснюється за типовими навчальними планами і програмами, що затверджуються МОН України, а також за авторськими навчальними планами і програмами, затвердженими Радою Центру і які не суперечать нормативно-правовим актам у галузі освіти України.
4. Навчальні програми можуть бути однопрофільними, комплексними і такими, що передбачають індивідуальне навчання вихованців (учнів, слухачів) та навчання у групах або об'єднаннях.
5. Індивідуальне та групове навчання у Центрі проводиться з врахуванням  Положення про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 11 серпня 2004 року № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2004 року за № 1036/9635 (у редакції наказу МОН України від 10 грудня 2008 року № 1123).
6. Прийом до Центру може здійснюватися протягом навчального року (в міру закінчення комплектування гуртків, груп та інших творчих об'єднань) за бажанням вихованців (учнів, слухачів) на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють (для дітей віком до 18 років), на безконкурсній основі. До Центру зараховуються вихованці (учні, слухачі), як правило, віком від 14 до 35 років.
Заняття у Центрі у форматі одноденних тренінгів чи семінарів можуть проходити також за умови письмової або он-лайн реєстрації та/або на умовах анонімності.
7. Навчально-виховний процес у Центрі здійснюється диференційовано (відповідно до індивіду-альних можливостей, інтересів, нахилів, здібностей вихованців (учнів, слухачів) з урахуванням їх віку, психофізичних особливостей, стану здоров'я, з використанням різних організаційних форм роботи: заняття, гурткова робота, урок, лекція, індивідуальне заняття, конференція, семінар, курси, читання, вікторина, концерт, змагання, навчально-тренувальні заняття, репетиція, похід, екскурсія, експедиція, практична робота в майстернях, у пленері, а також з використанням інших експериментально-іноваційних форм, погоджених з Радою Центру.
8. Центр створює безпечні умови навчально-виховної роботи. Для подальшого розвитку інтересів і нахилів вихованців (учнів, слухачів), підтримки їх професійних навичок Центр за умови дотримання правил охорони праці й техніки безпеки організовує виконання замовлень підприємств, установ та організацій на виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг). При цьому характер і зміст робіт повинні сприяти формуванню й удосконаленню знань і умінь, передбачених навчальними програмами. У випадках, передбачених законодавством, Центр має право надання платних послуг з певних видів діяльності після отримання у встановленому порядку відповідних ліцензій.
8. Центр може організовувати роботу своїх гуртків, груп та інших творчих об'єднань у приміщеннях загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, навчально-виробничих комбінатів, підприємств, організацій, вищих навчальних закладів, наукових установ, на базі спортивних будівель і стадіонів, оздоровчих закладів відповідно до укладених з ними договорів.
18. Центр може проводити роботу спільно з творчими організаціями, вищими навчальними закладами з метою розвитку та підтримки стійких інтересів вихованців (учнів, слухачів), їх обдарувань.
11. Центр проводить інформаційно-методичну роботу, спрямовану на удосконалення програм, змісту, форм і методів діяльності гуртків, груп та інших творчих об'єднань, підвищення майстерності педагогічних працівників за напрямами роботи.
З метою вдосконалення системи навчання та виховання у Центрі створюється Рада центру, до складу яких входять члени Самооборони, педагогічні працівники, інші учасники навчально-виховного процесу та за бажанням представники від партнерів Центру.
У Центрі можуть функціонувати методичні об'єднання за напрямами діяльності гуртків, груп та інших творчих об'єднань, що охоплюють педагогічних працівників певного професійного спрямування.
12. Центр може створювати відповідні підрозділи для підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Підвищення кваліфікації може проводитись у формі курсів, семінарів і за іншими організаційними формами.
13. З метою визначення рівня підготовки вихованців (учнів, слухачів) Центр проводить організаційно-масову роботу у формі конференції, концерту, змагання, походу, екскурсії, експедиції, навчально-тренувального збору та в інших формах, передбачених цим Положенням.

IV. Учасники навчально-виховного процесу
1. Учасниками навчально-виховного процесу в Центрі є:
вихованці (учні, слухачі);
керівник, заступники керівника Центру;
педагогічні працівники, психологи, соціальні педагоги, бібліотекарі, спеціалісти, залучені до навчально-виховного процесу;
батьки або особи, які їх замінюють;
представники підприємств, установ та організацій, які беруть участь у діяльності Центру.
2. Вихованці (учні, слухачі) Центру мають гарантоване державою право на:
здобуття позашкільної освіти відповідно до їх здібностей, обдарувань, уподобань та інтересів;
добровільний вибір виду діяльності;
навчання у декількох гуртках, групах та інших творчих об'єднаннях Центру;
безпечні та нешкідливі умови навчання та праці;
користування навчальною, матеріально-технічною, культурно-спортивною базою Центру та іншим майном;
участь у різних видах навчальної та науково-практичної роботи, у конференціях, олімпіадах, спортивних змаганнях, виставках, конкурсах та інших масових заходах;
представлення в органах громадського самоврядування Центру;
вільне вираження поглядів, переконань;
захист від будь-яких форм експлуатації, психічного і фізичного насильства, від дій педагогічних та інших працівників, які порушують їх права, принижують честь і гідність.
3. Вихованці (учні, слухачі) Центру зобов'язані:
оволодівати знаннями, вміннями, практичними навичками; підвищувати загальний культурний рівень;
дотримуватися морально-етичних норм;
брати посильну участь у різних видах трудової діяльності;
дбайливо ставитися до державного, громадського і особистого майна;
дотримуватися вимог статуту, правил внутрішнього розпорядку Центру.
4. Педагогічні працівники Центру мають право на:
внесення керівництву Центру пропозицій щодо поліпшення навчально-виховного процесу, подання на розгляд керівництву Центру та педагогічної ради пропозицій про моральне та матеріальне заохочення вихованців (учнів, слухачів), застосування стягнень до тих, хто порушує правила внутрішнього трудового розпорядку, що діють у Центрі;
вибір форм підвищення педагогічної кваліфікації;
участь у роботі методичних об'єднань, нарад, зборів, інших органів самоврядування Центру, в заходах, пов'язаних з організацією навчально-виховної роботи;
вибір педагогічно обґрунтованих форм, методів, засобів роботи з вихованцями (учнями, слухачами);
захист професійної честі, гідності відповідно до законодавства;
соціальне та матеріальне заохочення за досягнення вагомих результатів у виконанні покладених на педагогів завдань;
об'єднання у професійні спілки, участь в інших об'єднаннях громадян, діяльність яких не заборонена законодавством.
5. Педагогічні працівники Центру зобов'язані:
виконувати затверджені навчальні плани, графіки занять та програми;
надавати знання, формувати вміння і навички у напрямі патріотичного виховання позашкільної освіти диференційовано відповідно до індивідуальних можливостей, інтересів, нахилів, здібностей вихованців (учнів, слухачів);
сприяти розвиткові інтелектуальних і творчих здібностей, фізичних якостей вихованців (учнів, слухачів) відповідно до їх задатків та запитів, а також збереженню здоров'я;
визначати мету та конкретні завдання позашкільної освіти вихованців (учнів, слухачів), вибирати адекватні засоби їх реалізації;
здійснювати педагогічний контроль за дотриманням вихованцями (учнями, слухачами) морально-етичних норм поведінки, правил внутрішнього трудового розпорядку Центру, вимог інших документів, що регламентують організацію навчально-виховного процесу;
дотримуватися педагогічної етики, поважати гідність вихованця (учня, слухача), захищати його від будь-яких форм фізичного, психічного насильства; виховувати своєю діяльністю повагу до принципів загальнолюдської моралі;
берегти здоров'я вихованців (учнів, слухачів), захищати їх інтереси, пропагувати здоровий спосіб життя;
виховувати повагу до батьків, жінки, старших за віком, до народних традицій та звичаїв, духовних і культурних надбань народу України, до ветеранів та учасників бойових дій;
постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну і політичну культуру;
вести необхідну документацію, пов'язану з виконанням посадових обов'язків (облік відвідування, плани роботи, особові справи тощо);
виховувати особистим прикладом і настановами повагу до державної символіки, принципів загальнолюдської моралі;
дотримуватися вимог статуту Центру, виконувати правила внутрішнього розпорядку та посадові обов'язки;
брати участь у роботі педагогічної ради Центру;
виконувати накази і розпорядження керівника Центру.
6. Педагогічні працівники, керівники гуртків, груп та інших творчих об'єднань Центру здійснюють діяльність відповідно до розкладу занять, затвердженого його керівником.
7. Батьки вихованців (учнів, слухачів) та особи, які їх замінюють, мають право:
створювати, обирати і бути обраними до батьківських комітетів та органів громадського самоврядування Центру;
звертатися до керівника ГФ «Народна Самооборона Львівщини», керівника Центру та органів громадського самоврядування цього Центру з питань навчально-виховної роботи серед молоді;
брати участь у заходах, спрямованих на поліпшення організації навчально-виховного процесу та зміцнення матеріально-технічної бази Центру;
захищати законні інтереси дітей в органах громадського самоврядування Центру та у відповідних державних, судових органах.
V. Управління Центром
1. Керівництво Центром здійснює його керівник, яким може бути тільки громадянин України, що має вищу освіту і досвід педагогічної роботи не менше ніж 1 рік, та стаж перебування членом ГФ «Народна Самооборона Львівщини» не менше ніж 3 місяці.
2. Керівник, заступники керівника, педагогічні та інші працівники Центру призначаються на посади і звільняються з посад відповідно до законодавства та рішення керівника ГФ «Народна Самооборона Львівщини»
3. Керівник Центру:
здійснює керівництво колективом, забезпечує раціональний добір і розстановку кадрів, створює належні умови для підвищення фахового рівня працівників;
організовує навчально-виховний процес;
підтримує ініціативи щодо вдосконалення системи навчання та виховання, заохочення творчих пошуків педагогічних працівників;
забезпечує контроль за виконанням навчальних планів і програм, якістю знань, умінь та навичок вихованців (учнів, слухачів);
створює належні умови для здобуття вихованцями (учнями, слухачами) позашкільної освіти;
забезпечує дотримання вимог щодо охорони дитинства, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм, техніки безпеки;
розпоряджається в установленому порядку майном і коштами навчального Центру;
організовує виконання кошторису доходів і видатків Центру, укладає угоди з юридичними та фізичними особами;
установлює надбавки, доплати, премії та надає матеріальну допомогу працівникам Центру відповідно до законодавства, якщо їх діяльність здійснюється на умовах оплати праці;
представляє Центр на усіх підприємствах, в установах та організаціях і відповідає перед керівником ГФ «Народна Самооборона Львівщини» за результати діяльності закладу;
дає дозвіл на участь діячів науки, культури, членів творчих спілок, працівників культурно-освітніх закладів, підприємств, установ та організацій, інших юридичних або фізичних осіб у навчально-виховному процесі;
забезпечує право вихованців (учнів, слухачів) на захист від будь-яких форм фізичного або психічного насильства;
видає у межах своєї компетенції накази і контролює їх виконання;
застосовує заходи заохочення та дисциплінарні стягнення до працівників Центру;
затверджує посадові обов'язки працівників Центру;
щороку звітує перед колективом Центру про його діяльність;
забезпечує виконання покладених на Центр завдань, результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження майна, переданого у користування фонду.
4. Керівник Центру є головою Ради - постійно діючого колегіального органу управління закладом.
5. Органом громадського самоврядування Центру є загальні збори (конференція) колективу цього Центру, які скликаються не рідше одного разу на рік.
Загальні збори (конференція) колективу Центру проводяться за участю керівника, заступників, керівників підрозділів, що входять до складу Центру, наукових та інших педагогічних працівників, які залучаються до навчально-виховного процесу, а також представників учнівського самоврядування, батьківського комітету.
6. У період між загальними зборами (конференціями) діє Рада Центру, діяльність якої регулюється цим Положення.
Рада Центру розглядає питання перспективного розвитку Центру, надає допомогу керівництву в реалізації цих планів, здійснює громадський контроль за діяльністю керівництва. Рада Центру також:
розглядає плани, підсумки і актуальні питання навчальної, виховної, організаційно-масової та інформаційно-методичної роботи Центру, його структурних підрозділів, гуртків, груп та інших творчих об'єднань, а також питання дотримання санітарно-гігієнічних вимог, забезпечення техніки безпеки, охорони праці;
розробляє пропозиції щодо поліпшення діяльності Центру, утворення нових гуртків, груп та інших творчих об'єднань;
створює у разі потреби експертні та консультаційні комісії за напрямами роботи;
захищає права педагогічних працівників на педагогічну ініціативу, вибір форм, методів і засобів навчання, аналізує форми, методи і засоби навчання;
визначає заходи щодо підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, впровадження у навчально-виховний процес досягнень науки і передового педагогічного досвіду;
розробляє рекомендації щодо основних напрямів навчально-виховної роботи, схвалює навчальні плани і програми, а також міжнародні освітні програми;
порушує клопотання про заохочення педагогічних працівників тощо.
Робота Ради проводиться відповідно до потреб Центру. Кількість засідань педагогічної ради визначається їх доцільністю, але не може бути менше ніж два на рік.
7. У Центрі за рішенням загальних зборів (конференції) або Ради можуть створюватись і діяти піклувальна рада, учнівський та батьківський комітети, а також комісії, асоціації тощо.

VI. Фінансово-господарська діяльність та матеріально-технічна база Центру
1. Фінансово-господарська діяльність Центру провадиться на основі кошторису витрат, затвердженого керівником ГФ «Народна Самооборона Львівщини».
2. Фінансування Центру може здійснюватись за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів а також за рахунок додаткових джерел фінансування, не заборонених законодавством.
3. Додатковими джерелами формування коштів Центру є:
кошти, отримані від надання Центром платних освітніх послуг відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
кошти гуманітарної допомоги;
добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від підприємств, установ, організацій та окремих громадян;
інші надходження.
Кошти, отримані Центром з додаткових джерел фінансування, використовуються для провадження діяльності, передбаченої цим Положенням.
4. Центр у процесі провадження фінансово-господарської діяльності має право:
самостійно розпоряджатися коштами, одержаними від господарської та іншої діяльності відповідно до статуту;
розвивати власну матеріальну базу, мережу спортивно-оздоровчих, профільних таборів, туристичних баз;
володіти, користуватися і розпоряджатися майном відповідно до законодавства та цього Положення;
виконувати інші дії, що не суперечать законодавству та даного Положення.
5. Матеріально-технічна база Центру включає приміщення, споруди, обладнання, засоби зв'язку, транспортні засоби, земельні ділянки, рухоме і нерухоме майно, що перебуває в його користуванні.
6. Для проведення навчально-виховної роботи Центру надаються в користування спортивні, культурні, оздоровчі об'єкти та інші заклади безоплатно або на пільгових умовах. Порядок надання зазначених об'єктів у користування визначається місцевими органами виконавчої влади відповідно до законодавства.
7. Ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності у Центрі здійснюється у порядку, визначеному відповідними нормативно-правовими актами.

VII. Міжнародне співробітництво
1. Центр за наявності належної матеріально-технічної та соціально-культурної бази, власних фінансових коштів має право проводити міжнародний учнівський та педагогічний обмін у рамках освітніх програм, проектів, брати участь у міжнародних заходах.
2. Центр має право укладати угоди про співробітництво, встановлювати прямі зв'язки з навчальними закладами, науковими установами, громадськими підприємствами та організаціями, об'єднаннями інших країн у встановленому законодавством порядку.