Сторінки

четвер, 20 квітня 2017 р.

Пропонуємо зміни до нової програми Захисту Вітчизни!

Підготував 8 пропозицій до нової програми Захисту Вітчизни. Натиск роблю на військово-патріотичне вихованням та викорінення радянщини. Наведу свою "улюблену" пропозицію номер 7:
Пропозиція 7.
З точки зору ефективності військово-патріотичного виховного впливу на молодь таким є весь блок знань, який стосується становлення української державності впродовж багатьох століть від часів Київської Русі до подій війни 2014-16 років. А особливо все що стосується військової історії українців. Нова воєнна доктрина 2015 року та реформа поглядів на українську військову історію, очищення її від ідеологічних радянських штампів покликала розробити кардинально новий погляд на викладання уроків історії українського війська для старшокласників у програмі предмету «Захист Вітчизни».
Основним мотивом є те, що через економічну кризу в освіті, забезпечити військовим та дидактичним майном кабінети Захисту Вітчизни у відповідності до вимог та нормативів є неможливим. Тому програму треба наповнити військово-патріотичними уроками та заходами. Історія українського війська викладається за рекомендаціями Міністерства освіти і науки лише у програмі Захисту Вітчизни 10-х класів. На цю тему виділялось раніше лише 20 хвилин одного уроку. В межах цього уроку близько однієї третьої частини навчального матеріалу - це служба українців у військах Радянського Союзу та боротьба з фашизмом у лавах червоних партизан. Запропонований варіант нової програми є таким, коли історію українського війська вивчають в межах 2-х уроків, що є позитивним, але недостатнім нововведенням.
З метою значного покращення військово-патріотичного виховного впливу на учнів 10-х класів від імені експертів комісії освіти і науки Громадської ради при ЛОДА пропоную внести зміни у програму викладання історії українського війська, які передбачають виділення у програмі 4-х уроків на цю тему за наступною структурою:
  • тема 1-го уроку: «Історія українського війська періоду Київської Русі та козаччини» 
  • тема 2-го уроку: «Українські військові формування та участь українців у військових подіях ХХ століття. ЗСУ незалежної України до 2014 року». Слід відзначити, що в межах цього уроку, теми радянського періоду повинні висвітлюватись з точки зору, яка співзвучна з історичним підходом країн Балтії, які вважають своє перебування в складі СРСР окупацією, та вимагають в РФ відшкодування як в правонаступниці Радянського Союзу. 
  • тема 3-го уроку: «Видатні військові лідери українського народу» (для кожного регіону, району, населеного пункту це можуть бути свої героїчні постаті) 
  • тема 4-го уроку: «Нова українська армія 2014-2016 років»
Тут я розповідаю про Бандеру, Шухевича, Коновальця. І окремий урок - "Мілітарна історія Львова"!
Всі пропозиці повністю тут

середа, 12 квітня 2017 р.

Нова стара програма Захисту Вітчизни - стоїмо на місці чи підемо до змін?

У завданнях до предмету Захист Вітчизни останнім пунктом є таке: "Підготовка учнів до
захисту Вітчизни, професійної орієнтації молоді, служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, визначених чинним законодавством." Ми його точно не виконаємо! Такий висновок я зробив після 2-годинної настановчої зустрічі членів робочої групи МОНу щодо підготовки нової програми ЗВ. Справа в тому, що проблеми у викладанні цього предмету - це явище тотальне, про що я знав. А от запропонований проект "нової" програми трохи дивує. Все залишилось по-старому - калаш і пневматична гвинтівка, кидання гранат, багато тактики і стройової. Ми залишили МІЛІТАРИЗОВАНУ програму? Принаймні так виглядає. Почнемо з того, хто був у групі - координатор від МОНу Роман Гладківський (тут йому респект, все в межах законодавства, чітко по часу, налаштованість на співпрацю). Були представники з Інституту модернізації змісту освіти дві панянки. І були гуру військової підготовки: завідувач кафедри військової підготовки Миколаївського національного університету іменi В.О.Сухомлинського – полковник запасу, кандидат історичних наук, доцент Анатолій Бахтін. Але  приїхав він зі своїм заступником з наукової роботи – лейтенантом запасу, кандидатом педагогічних наук, доцентом Віталієм Лелекою. Цей молодий перспективний вчений очолив
групу з підготовки програми рівня "Стандарт". А групу з профільного рівня очолив начальник обласного Волинського військового ліцею, полковник  Павло Боснюк. Були також представник Міноборони, визначні вчителі Захисту Вітчизни (переможці конкурсів, новатори, ветерани АТО), представник ветеранської організації афганців. Також на початок жвавого обговорення встиг і співробітник науково-дослідної частини історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка, упорядник видання "Історія українського війська" Василь Павлов.
Свій висновок я зробив вже після завершення нашої зустрічі, коли пив фірмовий чай в ресторані "Східна кухня", куди я також намагався запросити своїх знайомих вчителів ЗВ, щоб провести якесь додаткове обговорення у неформальній обстановці. Але ніхто не погодився по гарячих слідах це робити, чому я здивувався. Всі поспішали і видно не запалились роботою, не надихнулись і цінами ресторану. Відгукнувся лише пан Гладковський, з яким ми продуктивно попрацювали. Зокрема я доніс до нього думку про необхідність робити і навчальну програму і змістовий матеріал сучасним і адаптовним до
реалій життя молоді, а не пострадянським нормативним документам та застарілим Статутам ЗСУ. Адже всім відомо, що майнове забезпечення кабінету Захисту Вітчизни сягає не більше 30 відсотків по Україні. До війська йдуть не більше 15 відсотків призовників строкової служби, бо втікають та ховаються. Військомати беруть участь у допризовній підготовці юнаків 1 з 10. Наприклад, у Львові єдиний випадок РЕАЛЬНОЇ участі був випадок, коли нещодавно військомат позичив макет АК для змагань у школі. І при цьому всьому ми маємо виконувати весь обсяг стройової, тактичної та вогневої роботи, яка забита в проект нової програми. Це НЕМОЖЛИВО! І у черговий раз ми готуємо НЕРЕАЛЬНУ програму. Звісно, є і зауваження до структури розділів. Як мене повідомили, тільки такі розділи можуть бути - мілітарні! А гуманітарний - лише один. І як я можу дати всю глибину патріотизму та героїки українського війська за 1-2 уроки? Мені дають можливість додати 20% - це плюс ще один урок, який я заберу з тактичної, де 26 уроків. Така ж ситуація зі змістом і кількістю годин була всі останні воєнні роки. Далі додали ще 0,5 годин. Щось змінилось? І при цьому НЕ ЙДУТЬ СЛУЖИТИ, а тікають. І до війська приходять ЗЕЛЕНІ непідготовані строковики. Бо програму орієнтують на військо та нормативи, а не на ПОТРЕБИ. Бо на пальцях не покажеш ні тактику, ні ттх зброї, ні нормативи не приймеш. І знання дають минулого століття. Хто чув норматив зі збирання-розбирання штурмових гвинтівок М-16 чи споряджання магазинів натівськими військовими?
Сирники в мароканському ресторанчику допомагали
обмірковувати зустріч
Просто він не поспішає споряджати магазини спокійно увечері після бою. Бо у нього їх 4-6 в бою.І він одиночними валить озброєних калашами ворогів з відстані 400-800 м. хоч цілий день, а ті не знають, хто стріляє, бо на калашах НЕМАЄ оптики і купність така, що натівцю не треба змінювати позицію, щоб вбивати. А про бронезахист я мовчу. От що, наприклад, писав наймаститіший серед всіх присутніх полковник Бахтін про стрілецьку зброю і про відсталість АК: "Серед багатьох причин, які призвели нас до сьогоднішнього невтішного становища, є певна ―заслуга тих, хто своїми невмілими та непомірними вихваляннями перетворили автомат Калашникова на ―ікону і готові сьогодні з піною у рота доводити, що кращого за цей автомат взагалі нічого в світі не може бути... Україні буде тяжко протиставити що-небудь американській стрілковій зброї, яка вже сьогодні значно ефективніша за нашу і має тенденцію в подальшому покращуватись. І мова йде не тільки про американську гвинтівку М16А1 під патрон 5,56 × 45 (до речі, він набагато потужніший, ніж
От з такими макетами я навчаю роботі у бойових двійках.
наш 5,45 × 39), але і про більш потужну зброю під патрон 7,62 × 51". А коли ми планували воювати з американцями? :) Це я також і про те, що глобальні системи безпеки і національну систему безпеки в новій програмі не знайти. А ми вже скасували позаблоковий статус і рухаємось до американців - у НАТО. Камо грядеші, панове?



Джерела інформації
1. Бахтін А.М. "Війни шостого покоління" 2008 р.  http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/history/2008/88-75-29.pdf

пʼятниця, 7 квітня 2017 р.

6 годин в Академії сухопутних військ

Оце актова зала!
    Два дні Національна Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного проводила навчання для вчителів Захисту Вітчизни Львова. Оскільки ніякої аналітики ніхто не проводив щодо ефективності дводенного навчання, то я буду писати лише свої враження. Те, що Навчально-методичний центр освіти міста Львова організував давно обіцяні заняття на базі військової академії і розуміє необхідність працювати над підвищенням компетентності вчителів, є нормальною реакцією на сучасний стан справ – низький рівень викладання предмету та військово-патріотичної роботи серед молоді. Не буду далеко ходити – 90% юнаків ховаються від призову. Це теми іншої розмови. Отже два дні по 3 години – з 15.00 до 18.00. Перший день - це були лекційні години. Почалось з реклами закладу і виступу полковника одного з керівників закладу. Оскільки програмок і розкладу ми не мали, вибачаюсь за відсутність прізвищ. Лекції читали в супер обладнаному залі – одних величезних екранів було 4 і по центру висувний велетенський екран для здоровезного проектора.
А це мрія кожного фізрука
Ну весь фарш видно на фото. Перші  дві заняття послухали тактику та інженерну справу. Пішли на перерву. Першу корисну собі річ я зробив – це збігав на турнічки. Комплекс для фізо тут шикарний. Трохи розігрівся і сів слухати лекцію про вогневу підготовку. І, о Боги, нам почали розповідати про ТТХ… «Фортів»! Про те, що я розповідаю два роки! Було цікаво і все ніби гуд до моменту запитань та порад почитати додатково російський журнальчик «Оружіє» за 2006 рік. Для вчителів Захисту Вітчизни, які не мають в школах ВЗАГАЛІ НІЧОГО з військового майна, українська зброя ще й буллпап, це щось супер-супер! От чого не почув так ось цього. В кінці 2009 року Кабінет міністрів України видає указ про прийняття на озброєння прикордонних військ, СБУ та зовнішньої розвідки штурмової гвинтівки TAR-21,
Це не ресторан. Це вбиральня!
кулемета Negev і снайперської модифікації гвинтівки Galil, які виробляються на НВО «Форт» за ліцензією Israeli Weaponary Industries. Ціна в Україні складає 4500-5625 доларів США, при цьому оригінальний карабін в роздрібній мережі в Ізраїлі коштує близько 1500 доларів, в США 2700, а в Канаді близько 3000 доларів США в версії 5.56 мм. У нас же відпускання ціна заводу понад 4000 доларів. Хочете придбати? Та будь ласка купити Форт-Тавор 170 тисяч гривень! А нам офіцер з кафедри вогневої підготовки торочить про 1 тисячу доларів плюс коліматор за 600 баксів. І ось було два питання з залу, на які викладач НЕ ДАВ відповіді. Про договір з виготовлення М-16 між Укроборонпромом і американцями офіцер

Я взяв свій дерев'яний макет, а колега - бойовий.
А здалека різниці немає!

Розібрався з системою кріплення ременя.
відповів, що це … фейк (вивчив неруське слово, скотиняка!).Прошу пробачення колего педагог, ось вам посилання на офіційний сайт Інфа з сайту концерну Я дав запитання другим про гарантійний ресурс стволів АК і Форт-221, думав перевірю свою інфу, раптом джерело збрехало. І тут чую, що в Ізраїлі може стволи Таворів і довше служать, а як у нас їх роблять, то ви самі знаєте. Я подумав, що у мене слухова галюцинація. У нас немає технології виготовляти
А це Форт-АК
стволи, ну не залишились у нас німці з того часу як налагодили випуск АК-47 для радянського воєнпрому! Всі стволи з Ізраїлю! І ресурс у них по гарантії 10 тисяч пострілів. Калаш немає гарантійного ресурсу. Він має просто ресурс до 20 тисяч. Але я знаю людей, які мали такий розкид на 50 метрів НОВОГО АК-74 з коробки в мастилі. Неякісні радянські стволи може витримують довго, проте купність з кожною тисячею буде зменшуватись сильно. Вертаючись до Фортів, то їх стволи прослужать більше ніж у АК. І ось чому. За словами одного командира, який у свій час був начальником полігону, реальний ресурс АК 74 - приблизно вдвічі нижче заявленого, і в міру зношування каналу ствола купність стрільби падає настільки, що зброя стає непридатною для бойового застосування. Він також розповів про те, що коли на стрільбище приїжджали генерали постріляти під горілочку і шашличок, вони вимагали собі АКМи кінця 70-х років випуску. Автомати з середини 80-х робляться з «сирої» сталі (а що, стволи виточуються в повністю автоматизованому режимі, чим м'якше матеріал - тим довше пропрацює верстат), на хромі стали економити, і в підсумку стали
гнати таке гівно, що слів немає - у них ефект перегріву проявляється набагато більше. Отакі то
Вся виставка наявної продукції Форт.
І моя продукція також :)
справи! А цього офіцер-викладач не знав і близько не пояснив. Чесно тупо з’їхав з теми. Я махнув рукою.
А це затвор Форт-221. Тонка штучка.
Другого дня я приїхав зі своїм макетом Форта-221 відразу пішов на заняття, де лежали бойові Форти, послухав, подивився, зробив фотки, подякував і пішов геть. Це мені було цікаво, решта не дуже, тим більше, що мене чекали на нараді щодо закупівлі обладнання для кабінетів Захисту Вітчизни.У нас також буде свій фарш! Скоро…