Курси Захисту Вітчизни або як повернутись у совдепію

Вчитель вперше в сучасній
екіпіровці з повним спорядженням

  Цілий тиждень група викладачів предмету Захист Вітчизни проходила навчання на курсах підвищення кваліфікації вчителів. Це світова практика навчання вчителів, щоб вони знаходились на рівні сучасних знань і не відстали від прогресу. Але відставання української освіти продовжується  ще більшими темпами, адже молоді вчителі не можуть потрапити до шкіл, бо багато людей, які вже на пенсії, продовжують працювати і не можуть дозволити собі жити на жебрацьку пенсію. Також і рівень зарплати та підтримка молодого педагога є такими, що здібні молоді спеціалісти шукають себе деінде. Отже ситуація печальна. Крім того чекати покращення в умовах війни – це справа невдячна.

Але питання військово-патріотичного виховання як задекларовано рішеннями Уряду і Президентом вимагає концентрацію зусиль всіх громадян України. Якщо брати окремі системи суспільства, то очікувати посилення виховних зусиль від батьківської спільноти не варто. Адже лише окремі батьки мають час, знання і можливості виховувати своїх дітей патріотами. Громада та її організації, як показала практика, це ентузіасти і вони охоплюють лише невелику групу дітей і це діти з міст. Будучи сам громадським діячем я часто зустрічаюсь з питаннями елементарного незнання громадським активістами педагогічних методик та правил. Звісно і освіти вони не мають відповідної. Це знижує ефективність їх зусиль, хоча вони дійсно стараються. Хто має право давати військовий компонент військово-патріотичного виховання? Звісно або колишні військові, або дійсні військовослужбовці. Але мій досвід спілкування з військовими є суперечливим і його ефективність є до 10 % з 100. Ну, наприклад, зустрічі з ветеранами. Якщо це люди в стані оперативного стресу, то вони можуть у розповідях або відповідаючи на запитання дітей (а діточки можуть таке запитатись!), давати таку інформацію, що віра до української держави та Збройних Сил як інституції підірваною буде назавжди. Вони розповідають про війну і системного заняття не виходить. Висновки для учнів в кінці будуть типу «він крутий – ворогів вбивав», або «який жах, як шкода бідних військових» і це все на фоні «ці кляті москалі, донеччани, луганчани і т.д.». Я привіз навчальний АК для вишколу з групою дітей і там запросили двох айдарівців (мода на крутих парнєй). В них очі загорілись і вони давай показувати як збирати-розбирати калаш. Візуалка супер: круті чели в крутих камуфляжах з шевронами «Айдар» … і російськомовні, шлях би трафив того організатора. А навколо збіговисько діточок – від 12 до 17 років. Дехто ще машинками бавиться, напевно. От такий був типу вишкіл. А що таке зброя, а які її характеристики, а як її тримати і т.д. Прийшлось втручатись з своїм педагогічним досвідом і стримувати бійців, скеровувати їх у хоча б якийсь педагогічний напрямок, а не у шоу-програму.

На Міноборони надії ніякої – нульова ефективність! І не буду розповідати чому. У період війни серед вчителів, які були на курсах я взнав, що близько 1500 допризовників-школярів по цілій Львівський області змогли просто постріляти на полігонах. Про повноцінні навчально-польові заняття мова не іде взагалі. Приходили військові до школи агітувати вступати у Академію Сухопутних військ, інші приходили подивитись, що у нас залишилось від Союзу на балансі з матеріальної бази військової підготовки і все. А матеріальної бази для повноцінного викладання НЕМАЄ В ЖОДНІЙ ШКОЛІ! І Міноборони це питання не розв’яже ніколи, мабуть.

Згадуємо службу у Армії

І у сухому залишку маємо кого? Маємо нас, бідних нікому не потрібних вчителів, які зчепивши зуби тягнуть той віз військово-патріотичного виховання, у який ще цього року докинули ваги більше ніж минулого. І що, показувати-розказувати предмет на пальцях? Тому хотілось, щоб на курсах нам показали вихід з цієї темряви, дали методи-способи реалізації хоча б малої частини програми, але якісно. Мені вдалось пояснити, що манни небесної чекати не від кого не слід, треба діяти та виривати собі щось самому. Ідуть вибори і тут всі навколо політичні рухи можуть дати вам ресурс для покращення матеріальної бази і у ваших школах. Наш Центр військово-патріотичного  виховання може надати деякі засоби та навчальні макети у тимчасове користування кожному вчителю чи інструктору. Але серед більше ніж 20 вчителів тільки один домовився про макет повної екіпіровки сучасного воїна і взяв у мене телефон. Вчителі у нас ще та стара гвардія совдепівського покрою, на жаль. Їх мотивувати тяжко. Треба давати готове на тарілочці. І це треба робити! І робити не сьогодні чи завтра, а вчора! А куратор і викладачі курсів? Вони ж чітко знають контингент вчителів, стан справ у школах з боку матеріальної бази, повну не кваліфікованість деяких більшості вчителів математики, фізкультури, української мови та ін., які викладають Захист Вітчизни так для додаткового заробітку… БО НЕМАЄ ФАХІВЦІВ! Крім того слухачі курсів у чисто радянському режимі намагаються домовитись, щоб втекти, або взагалі не прийти на пари. Тому й теми були такими загальними без мультимедійного супроводу. Єдиним, хто використав проектор був викладач ЛОІППО, який розповів професійно про Пласт з допомогою мультимедійної презентації та відео. Трохи про це. Яка була мета цього заняття? Як на мене, реклама Пласту. Ставлюсь так паралельно до цієї організації. Через те, що коли я привів вперше на заняття в Пластову домівку одного з куренів свого малого сина, зрозумів, що мене обдурили, виховник не прийшов і не попередив. Це виключення, але емоція залишилась. Якщо ж без емоцій, то у завданнях Пласту немає військово-патріотичного виховання. Там є громадянське, національне і, відчуйте різницю, мілітарне виховання. Ось доказ - НІДЕ не прозвучало, що Пластунів заохочують йти служити до війська або силових структур. А це один з головних наслідків такого виховання. На барикадах Майдану я з підрозділом Пласту зустрівся тільки раз, але у спілкуванні з ними з’ясував, що ця група вийшла лише на один день виконати конкретне завдання (блокування Епіцентрів барикадами). Ось тут репортаж про членів Пласту, які були членами Самооборони на Майдані https://www.youtube.com/watch?v=Qndy0zTPy6w Але зверніть увагу, ніхто не сказав, що мене покликав там курінний, старший побратим по Пласту, Пластова присяга, де, до речі, є ці слова "слухатись пластового проводу". Ясно, що Провід Пласту не давав наказу вийти на барикади. Там також в презентації були слова про героїв - три пластуни склали голови на Сході у війні. Честь їм і слава! Але всі вони з "Айдару" і один з них - громадянин США. Т.б. люди виконали з честю свій громадянський обов'язок - пішли добровольцями та загинули. А пластунів ж в Україні понад 6 тисяч. Близько 1000 - дійсні старші пластуни і сеньйори (т.б. особи призовного віку - старші 18 років). Це ж мінімум 10 сотень одного Пласту! А виходить як з афганцями - їх з тисяч 50 ветеранів точно буде. А на Майдані була одна їх сотня та група швидкого реагування (колишні специ, там було ще ветерани). Ось це таке військово-патріотичне виховання! Сподіваюсь, мій аналіз сприймуть як конструткив, бо брехні тут немає. І ще одне, по області є лише 6 містечок, де є Пласт. А решта тисяча населених пунктів? Просто цікава лекція. Але де шлях до змін?

Куратор взяв у руки зброю... Треба щось міняти негайно!

Сподіваюсь, що цей процес кардинальних змін у освіті запуститься (а Центр Самооборони «Галичина» його вже локально запустив) цього літа, і на вересень будуть реальні кроки по реформі викладання предмету Захист Вітчизни у школах Львівщини. А громада має підставити плече своєму вчителю! Борітеся, поборите!

Нова концепція війни, або чому нам потрібна війна у космосі

Коли розповідаємо на лекціях про воєнну доктрину України, то зауважуємо, що у ній не було такої складової як, наприклад, боротьба з міжнародним тероризмом чи розвиток стратегічних оборонних/наступальних систем або космічних видів озброєння. Але у новому проекті програми, який буде представлений у серпні цього року у Львові, колектив Центру військово-патріотичного виховання "Галичина", урок на тему "Сучасна зброя світу" має бути обов'язковим. Адже ми повинні на таких уроках також мотивувати слухачів не воювати, а створювати щось нове, розвивати свої знання та вдосконалювати навички ЗАРАДИ МИРУ. Пропонуємо вам фрагмент такого уроку http://focus.ua/society/326099/http://focus.ua/society/326099/

Раніше все з'їдали миші... Тепер прийшло НАТО!

Є така погана ментальна риса - звинувачувати завжди інших, шукати ворога деінде тільки не у себе під носом. Але я поділяю народну думку про те, чому дурний, бо бідний, і чому бідний, бо дурний. Опубліковую текст нижче з свого поста у Фейсбуці як приклад, чому у нас проблема з військово-патріотичним вихованням.
Вчора мав розмову, в якій просив допомогти чиновників, щоб військові провели те, що повинні - організувати стрільби допризовної молоді, зокрема моїм учням. Я чув всякі причини, чому Міноборони і військомати ніхрена не можуть. Але тут, вдумайтесь у відповідь: "Всі зайняті у навчаннях НАТО!" Т.б., підготований призовник нікому нафіг не потрібний?! Мля, нам вже і НАТО винне, що наші військові не вміють стріляти, не мають зброї, нормальної екіпіровки, а їдять тільки мед з салом..., бо хліб НАТО з'їло! Раніше ж були миші!? А ти намагаєшся викладати "Захист Вітчизни" і пробуєш не відчувати себе йолопом! Слів не має!!! Всіх растрєлять!!! Починаючи з ГЕНШТАБУ і МІНОСВІТИ! Чи може я засильно категоричний?

Навчально-польові збори 2015 року у школах - катастрофа у військово-патріотичному вихованні

На днях отримав наказ місцевої влади Львова про проведення навчально-польових зборів з випускниками 11-х класів. Підхід Міносвіти до військово-патріотичного виховання нагадує суцільний маразм. Давайте пройдемось текстом цього документу. План передбачає врахувати День ЦО - одним з трьох днів зборів. Ясно, одного дня позбулись офіційно. А те, що учні 11-х класів, наприклад в гімназії, де я викладаю, не були залучені у заняття з ЦО окрім евакуації, то це нормально? Добре, залишилось ще 2 дні. Один з них у військовій частині. У якій частині, чим ми там будемо займатись невідомо. Зателефонував "нагору". обіцяли пояснити. Чекаю.
Останній день проходить у школах за темами "Прикладна фізична та стройова підготовка". Але у спортзалах займаються інші класи, зайняття на вулиці і невідповідність матеріально-технічної бази не дозволяють проводити ні подолання смуги перешкод, ні бігу, ні марш-кидку. Адже вся легкоатлетична програма у викладанні предмету "Захист Вітчизни" прив'язана до мілітарної складової - бігають у військовій формі з макетами АК, кидають навчальні гранати, а марш-кидок називається воєнізований крос! Цитую підручник: "Марш-кидок у складі підрозділу проводиться з загального старту. Кожен учасник повинен мати автомат з магазином, сумку для магазинів з трьома магазинами, протигаз." Біда яка! У мене один макет АК та два магазина! Все пропало!? У кого навчальної зброї більше, той молодець! Дерев'яні не рахуються - це минуле століття. А про вогневу підготовку взагалі немає у наказі ні слова! Проте по кожному учню треба подавати звіт владним органам з такими оцінками: 1) вогнева підготовка, 2) тактична підготовка, 3) стройова підготовка, 4) прикладна фізична підготовка.
Для чого ж тоді вимагати звіт з тих дисциплін, перевірити знання з яких неможливо? Чому треба дурити і себе і державу? Позиція влади, яка не спроможна виконувати програму військової підготовки, має бути чіткою - навчально-польові збори відмінити, розробити програму військово-патріотичних вишколів. А по завершенню виставляти оцінки з тих занять, які реально були проведені з учнями. 
Такий стан речей викликав продуктивну, як на мене, робочу зустріч з керівником Навчально-методичного центру освіти м. Львова п. Тетяною Ольщанецькою та методистом п. Борисом Шаруном. Її результатами  стала спланована низка заходів з суттєвого покращення роботи в сфері військово-патріотичного виховання і чесного викладання предмету "Захист Вітчизни". Були визначені три напрямки, які спільно визнані як проблемні в даній області. Тому робота ентузіастів та спеціалістів має бути спрямована у таких напрямках: 
- Розробка нового тимчасового положення з проведення навчально-польових зборів
- Покращення матеріально-технічної забезпечення викладання предмету "Захист Вітчизни"
- Адаптація Програми викладання предмету "Захист Вітчизни" у відповідності до об'єктивних умов.