Отож що хвилює вчителів у першу чергу. Це невиконання рішень всіх рівнів влади про забезпечення шкіл кабінетами Захисту Вітчизни, немає тирів, військового майна. Не проводяться навчально-польові збори. Потрібні посади заступника директора з патріотичного виховання, ветерани АТО не ідуть у школи, кадри непрофесійні, директора вважають предмет Захист Вітчизни другорядним, безпека і цивільний захист в школах незадовільний і т.д. Я відразу зауважив, коли черга дійшла до мене, що не буду просто говорити про наболіле, питання треба вирішувати ті, що нам по зубах. І тому запропонував зустріч з воєнкомом, щоб добити питання повернення масогабаритних макетів АК до шкіл, адже ні тирів, ні кабінетів, ні підручника не буде, бо в освіті в час війни немає грошей. Далі запропонував забезпечити саме вчителів Захисту Вітчизни персональними ноутбуками та дисками/флешками з закачаними туди новими підручниками, розробками уроків, методичними матеріалами, плакатами, фільмами про військо, які допоможуть на уроках та корисними посиланнями. І у будь-якому селі вчитель відкрив би ноутбук та провів урок з розбирання АК без нього - на інтерактивній програмній моделі, напр., чи з допомогою відеоуроку від якогось бійця АТО. І знову таки проблема кадрів. Відсутність фахових та патріотичних вчителів опускають предмет Захист Вітчизни під плінтус. На пропозицію ходити по екскурсіям, я зауважив, що це можуть тільки міські діти, бо з сіл н привезеш до Львова. А те, що ми ходимо з дітьми виявляється малоефективним, бо також ходять менше 10% учнів міста і на призовні дільниці випускники львівських шкіл НЕ ПРИХОДЯТЬ, про що скаржаться воєнкоми міських військоматів. А от з сіл ще якось план виконують зі строкової служби. Перше рішення пані Любомири було організувати зустріч з воєнкомом і проконтролювати виконання рішень про забезпечення кабінетами Захисту Вітчизни. Щоб тих директорів, хто виконав - похвалити, а решта - дати термін "подумати". А щодо масогабаритних макетів зброї ці активні майори, полковники та підполковники і один сотник Самооборони з воєнкомом "порішають"! На обговоренні після зустрічі вчителі висловились з надією, що новий освітянський начальник буде кращим за попередників, які взагалі нічого не зробили для цього предмету.
Центр військово-патріотичного виховання Самооборони "Галичина" (авторський блог Сергія Хараху)
Сторінки
▼
вівторок, 11 жовтня 2016 р.
Зустріч з новим начальником освіти Львівщини
10 жовтня у приміщенні департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації відбулась зустріч вчителів предмету Захист Вітчизни з директором департаменту Любомирою Мандзій. Керівник Центру Самооборони "Галичина" був також запрошений на неї. Це була перша зустріч з педагогами у такому форматі. Її організував Олег Кіц, який входить до комісії науки і освіти обласної ради. В умовах обмеженого часу розмови вчителі намагались висловити все. Бо накопичилось!
Отож що хвилює вчителів у першу чергу. Це невиконання рішень всіх рівнів влади про забезпечення шкіл кабінетами Захисту Вітчизни, немає тирів, військового майна. Не проводяться навчально-польові збори. Потрібні посади заступника директора з патріотичного виховання, ветерани АТО не ідуть у школи, кадри непрофесійні, директора вважають предмет Захист Вітчизни другорядним, безпека і цивільний захист в школах незадовільний і т.д. Я відразу зауважив, коли черга дійшла до мене, що не буду просто говорити про наболіле, питання треба вирішувати ті, що нам по зубах. І тому запропонував зустріч з воєнкомом, щоб добити питання повернення масогабаритних макетів АК до шкіл, адже ні тирів, ні кабінетів, ні підручника не буде, бо в освіті в час війни немає грошей. Далі запропонував забезпечити саме вчителів Захисту Вітчизни персональними ноутбуками та дисками/флешками з закачаними туди новими підручниками, розробками уроків, методичними матеріалами, плакатами, фільмами про військо, які допоможуть на уроках та корисними посиланнями. І у будь-якому селі вчитель відкрив би ноутбук та провів урок з розбирання АК без нього - на інтерактивній програмній моделі, напр., чи з допомогою відеоуроку від якогось бійця АТО. І знову таки проблема кадрів. Відсутність фахових та патріотичних вчителів опускають предмет Захист Вітчизни під плінтус. На пропозицію ходити по екскурсіям, я зауважив, що це можуть тільки міські діти, бо з сіл н привезеш до Львова. А те, що ми ходимо з дітьми виявляється малоефективним, бо також ходять менше 10% учнів міста і на призовні дільниці випускники львівських шкіл НЕ ПРИХОДЯТЬ, про що скаржаться воєнкоми міських військоматів. А от з сіл ще якось план виконують зі строкової служби. Перше рішення пані Любомири було організувати зустріч з воєнкомом і проконтролювати виконання рішень про забезпечення кабінетами Захисту Вітчизни. Щоб тих директорів, хто виконав - похвалити, а решта - дати термін "подумати". А щодо масогабаритних макетів зброї ці активні майори, полковники та підполковники і один сотник Самооборони з воєнкомом "порішають"! На обговоренні після зустрічі вчителі висловились з надією, що новий освітянський начальник буде кращим за попередників, які взагалі нічого не зробили для цього предмету.
Отож що хвилює вчителів у першу чергу. Це невиконання рішень всіх рівнів влади про забезпечення шкіл кабінетами Захисту Вітчизни, немає тирів, військового майна. Не проводяться навчально-польові збори. Потрібні посади заступника директора з патріотичного виховання, ветерани АТО не ідуть у школи, кадри непрофесійні, директора вважають предмет Захист Вітчизни другорядним, безпека і цивільний захист в школах незадовільний і т.д. Я відразу зауважив, коли черга дійшла до мене, що не буду просто говорити про наболіле, питання треба вирішувати ті, що нам по зубах. І тому запропонував зустріч з воєнкомом, щоб добити питання повернення масогабаритних макетів АК до шкіл, адже ні тирів, ні кабінетів, ні підручника не буде, бо в освіті в час війни немає грошей. Далі запропонував забезпечити саме вчителів Захисту Вітчизни персональними ноутбуками та дисками/флешками з закачаними туди новими підручниками, розробками уроків, методичними матеріалами, плакатами, фільмами про військо, які допоможуть на уроках та корисними посиланнями. І у будь-якому селі вчитель відкрив би ноутбук та провів урок з розбирання АК без нього - на інтерактивній програмній моделі, напр., чи з допомогою відеоуроку від якогось бійця АТО. І знову таки проблема кадрів. Відсутність фахових та патріотичних вчителів опускають предмет Захист Вітчизни під плінтус. На пропозицію ходити по екскурсіям, я зауважив, що це можуть тільки міські діти, бо з сіл н привезеш до Львова. А те, що ми ходимо з дітьми виявляється малоефективним, бо також ходять менше 10% учнів міста і на призовні дільниці випускники львівських шкіл НЕ ПРИХОДЯТЬ, про що скаржаться воєнкоми міських військоматів. А от з сіл ще якось план виконують зі строкової служби. Перше рішення пані Любомири було організувати зустріч з воєнкомом і проконтролювати виконання рішень про забезпечення кабінетами Захисту Вітчизни. Щоб тих директорів, хто виконав - похвалити, а решта - дати термін "подумати". А щодо масогабаритних макетів зброї ці активні майори, полковники та підполковники і один сотник Самооборони з воєнкомом "порішають"! На обговоренні після зустрічі вчителі висловились з надією, що новий освітянський начальник буде кращим за попередників, які взагалі нічого не зробили для цього предмету.
Немає коментарів:
Дописати коментар