Вчителі і телебачення - проблеми непрофесіоналізму

З 15 до 19 вересня я, як вчитель Захисту Вітчизни, перебував у Одесі на конкурсі "Світовий вчительський приз" (деталі ТУТ і рекомендую брати участь!). Приїхав додому з Одеси дуже рано і сів з сином пити чай та переглядати репортаж 1+1 про нашу ТОП-20-ку і фінальну ТОП-5-ку. Син мене зустрів першим, тому я йому і показав це відео. І тут почув цікаве про себе! На 2 хв. 40 сек. мені здалось вдруге, що розмова була про мене. Тоді, на церемонії визначення кращих з кращих,  я не поспішав з висновками. Подумав, хто ж це міг бути наглим на 5-хвилинній презентації? Мені сподобались всі! А деякі взагалі були супер і недосяжні для мене. Син сказав, що це може бути і про тебе. Я показав у одній з своїх громадських організації, де також є найкращі вчителі Львова, чи часом я не помилився, розповів, що цей формат презентації ви схвалили. Спитався у декого з ТОП-20. Кажуть це точно про тебе! Отже тут «я наглий». Гуд, пані Наталя Мосійчук.  

Спочатку розкажу байку про телебачення - я ж розповідав під звуки вогнища у лісовій тиші байки про своє вчителювання у якості презентації на 5 хвилин. Отже 19 лютого 2014 року я після уроків побіг у штаб Самооборони, бо СБУ, яке просило час від часу допомоги у нас від актів диверсій та тероризму у Львові, повідомило, що захоплять наше телебачення на Високому Замку. Ми прийняли рішення терміново зібрати сотні. Але Високий Замок і Шевченківський Гай були у підпорядкуванні Шевченківської сотні Самооборони, яку я зібрав і став сотником. Я зібрав максимальну кількість активістів на 19.00 вечора, бо захоплення очікувалось уночі. Щоб втримати це велике приміщення, провів інструктаж серед працівників ЛТБ, а членів своєї сотні попросив взяти свої мисливські гвинтівки чи іншу зброю. Всі ми знали, що тітушкам роздали бойову зброю і вони вже вбивали активістів Революції гідності на Майданах різних міст України. Тому оборону ми організували в три ешелони: перший – це брама, де кілька активістів повинні не скільки стримувати, скільки підняти шум та визначити небезпеку своєчасно. Всі працівники телебачення-добровольці та кілька моїх побратимів озброїлись щитами та кийками для оборони головних входу та сходів у фойє. Третій рубіж оборони – це апаратна, де сиділи ми вдвох з товаришем з купою набоїв та мисливськими рушницями. Ще кілька рушниць було сховано у багажниках бізнесменів з нашої сотні, які перебували у засаді з інструкцією як і коли почати вогонь.

Класний малюнок, мені не вистачає тумби! :) І це він просто мені сподобався, не треба шукати чорної кішки, де її НЕМАЄ! (Це до пані Наталі)

Коли сидять двоє втомлених самооборонівців у кріслах у серці телебачення, де купа компів та екранів і працівники «творять» картинку, а на колінах заряджена зброя скерована у вхідні двері, час і простір спотворюється. Ти п’єш чергову каву і не знаєш, що буде завтра, але знаєш, що перемога буде. Ми – вчитель і юрист не знали, що завтра буде війна. І вона почалась… Але ми всі знаємо і тоді знали, що перемога БУДЕ! А тітушки просто не почали штурм, йти на львівську громаду стало смертельно небезпечно

Це я до чого, а до того, що телебачення мені дуже знайоме зсередини. Я поважаю його журналістів, ведучих (яких знаю). АЛЕ Я НЕ ДИВЛЮСЬ ТЕЛЕБАЧЕННЯ! Я підписаний на канали, та на окремих ведучих та журналістів. А з часів Майдану перестав дивитись інтер, айсітіві, 1-й Національний і канал Коломойського та Суркіса - 1+1. Я не маю жодних зауважень чи претензій до роботи каналу щодо висвітлення конкурсу "Світовий вчительський приз" у Одесі. Про нас вчителів треба писати, говорити, робити передачі і новини. Але якщо сюжет хтось зробив так, що я зміг побачити особистістне посилання, то я маю право на відповідь. Чому я буду відповідати на своєму блозі і відповідати як блогер і вчитель, а не як член ТОП-20? Бо завжди вимагаю фахового підходу у такій важливій справі як вчительство і журналістика. Мушу з прикрістю констатувати, що є абсолютно нефахово оцінити моє представлення з емоційної точки зору. Те, що я придумав та обговорив з друзями-педагогами саме такий вид ПРЕДСТАВЛЕННЯ себе є лише елементом творчості вчителя. Всіх нас у ТОП-20 називали організатори "білими воронами". Але якщо моя презентація була ІНАКШОЮ - це не наглість, це просто моя індивідуальність. Я так ВИГАДАВ і так реалізував. Я брав Словом! І все своє життя я борюсь з засиллям техніки та віртуального спілкування. Саме тому, коли побачив занурення своїх нових друзів у смартфони та планшети запросив на "Дачі" поспівати українських пісень. Це мій вибір. І він не наглий. Я почув від декількох конкурсантів що це було нестандартно і оригінально. Якщо ж я когось образив з нашої ТОП-20, то приношу своє вибачення. Це не було хамство чи наглість.
Тому, пані куратор конкурсу, коли ви про нестандарність підходу кажете, що це наглість, я сумніваюсь у вашій фаховості. У журі працюють НЕ СЕРЦЕМ та емоціями, а згідно з критеріями відбору. Я не суніваюсь у виборі журі. Це перший конкурс і педагоги дійсно круті і у 20 і у 5-і. Я свої задачі виконав, мені не треба було змагатись, не спати ночами та нервуватись за результат. Я круто провів час у компанії крутих вчителів, за що дякую "Освіторії". Однак я шкодую, що не взнав імені цього мецената, який оплатив ОЦЕЙ весь наш вау-відпочинок та спілкування, бо це виявилось таємницею. І зі сторінки Центру військово-патроітичного виховання "Галичина" запрошую всіх брати участь у всіх проектах "Освіторії" і у конкурсі  "Світовий вчительський приз". Особливо вчителів нашого предмету - Захист Вітчизни! Бо саме зміна громадян через зміни у освіті стане запорукою того, що мені і моїм побратимам не прийдеться НАГЛО сидіти на підступах до чесних ЗМІ, оберігаючи їх від усякого людського непотребу.
Відео з тим, про що я написав ТУТ. А тут я залишу свою мультимедійну презентацію з атестації.
…Моя презентація на 5 хвилин. І ще прошу - НЕ ГОЛОСУЙТЕ ЗА МЕНЕ НА 1+1. Не хочу реклами 1+1, а мені реклама не потрібна. Кому треба мене знають! :)