вівторок, 17 квітня 2018 р.

Еліта і військово-патріотичне виховання - запрошення до дискусії

Учні Ітонського коледжу чекають на
зустріч з пуйлом
Де навчались Президенти країн, які не боялись кинути виклик офіцеру фсб путіну і дали накази ударити ракетами по союзнику росії? Основу знань Трампу дало 4 роки навчання у Нью-Йоркській військовій академії. Макрон навчався у одному з найвідоміших ліцеїв Франції - у Ліцеї Генриха ІV. А Мей не має елітної середньої освіти, але вища - це Оксфорд і це географія! Щоб бути успішною нацією її керманичі повинні мати якісну освіту. І бажано ще й військову також! Центр військово-патріотичного виховання Самооборони "Галичина" проаналізував інформацію про військово-патріотичне виховання двох елітних шкіл Великобританії і України. Висновок закономірний - елітні школи України не приділяють достатньої уваги вихованню патріотів, готових на активний захист рідної землі. На жаль, більшість дітей української олігархічно-кланової "еліти" готові швидше поїхати жити у кращі суспільства, якщо в Україні запровадять воєнний стан чи
запалає гібридна війна з новою силою, ніж застосувати елітні навички і знання у військовій сфері чи навіть на полях боїв. Нижче подаємо статтю про дві подібні і водночас різні елітні школи.
Елітна освіта.
До речі, у 2016 році учні Ітонського коледжу САМОСТІЙНО домовились про зустріч з путіним, адже їм є цікавим ще й цей російський феномен - злодій на вершині піраміди влади. Це свого роду дипломатичний тренінг спілкування з диктатором, щоб не стати жертвою у майбутньому, як стали жертвами путінських спецоперацій багато європейських політиків. Про це тут.

вівторок, 27 березня 2018 р.

Інформаційна війна Росії проти України. Кібербезпека українця

Експерти Центру військово-патріотичного виховання Самооборони "Галичина" отримали своєрідне замовлення написати методику заняття або лекцію на тему кібербезпеки. Ми розширили цю тему так, щоб вона була цікава у першу чергу молоді. І до роботи долучились учні. Дякую В.Нефедову учню 10 класу за фахові тексти та експертне редагування! 
14 березня 2018 р. на сайтах українських ЗМІ з’явилась інформація про те, що на сайті Українського гідрометцентру кіберзлочинці незаконно розмістили JavaScript-майнер – спеціальну програмку-код, яку помітили на початку HTML-коду сайту Українського гідрометцентру. Майнер був вшитий у код для того, щоб використовувати потужності комп’ютерів відвідувачів сайту для добування криптовалюти. Спеціалісти сайту змогли ліквідувати злочинне втручання хакерів лише через чотири години. Це незначний випадок у глобальній та підступній злочинній діяльності не лише окремих груп хакерів по всьому світу, але й цілих держав у новій військовій сфері ХХІ століття – сфері інформаційних воєн. Отже зосередимо увагу на основних аспектах ведення інформаційної війни проти української держави та українських громадян.
Інформаційна війна проти України.
Нагадаємо, що дії Російської Федерації (РФ) офіційно визнані військовою агресією проти України, а управління заходами для стримування та відсічі агресору перейшло у 2018 р. від Генерального штабу антитерористичної операції (АТО) до Об’єднаного оперативного штабу Збройних сил України. Головною метою РФ у гібридній війні проти України є послаблення та розхитування внутрішньополітичної ситуації нашої держави, зміна її проєвропейського курсу, повернення України під контроль РФ. Передумовами початку гібридної війни РФ проти Україні є:
Повний текст тут

Історія одного Солдата

Зима 1942 року для простого солдата, який служив у автомобільному батальйоні Червоної армії водієм, була першою та найтяжчою у майже 6-літній його особистій війні у війську проти нацистської коаліції держав. ІІ Світова війна… Блокадний Ленінград… Дорога Життя по замерзлому Ладозькому озеру… Щоночі сотні автомобілів повільно їхали до заблокованого радянського міста з усім необхідним для оборони міста – від боєприпасів та бійців до борошна, хліба та оселедців. Простий солдат сідав за кермо свого вантажного автомобіля ГАЗ і довгі години під обстрілами та небезпекою провалитись під лід віз цінний вантаж у заблоковану німецькими, італійськими та фінськими військами північну столицю СРСР.
Йому давали кілька годин перепочинку, і поки вивантажували автомобіль, солдат з іншими водіями гуляли містом. Темні вулички, тиша і канонади недалеких боїв на підступах до блокадного Ленінграда. Солдат знав, що багато людей евакуювались або померли від голоду, але йому, юнаку з села, все ж було цікаво, як живуть люди у великому місті. Він заходив до холодних будинків, заходив у відчинені двері квартир, розглядав, як облаштовували своє життя городяни. Там він побачив тіла померлих людей… В одній з квартир почув стогін та слабкий голос, там були знесилені мешканці квартири. Він втік… Солдат не знав як їм допомогти. 
Порожні вантажівки їхали по льоді у зворотному напрямку, солдат виконав бойове завдання,
завтра буде нове і знову туди, де вмирають прості люди. Він думав про це. І якось у розмові з бійцями-водіями з його батальйону, солдат взнав, що інші водії також про це думають, він взнав, що на страшній війні вони змогли залишитись Людьми! І ось одного разу вночі, коли колона вантажівок з харчами виїхала майже на середину замерзлого озера, він натиснув на гальма. Автомобіль зупинився. Солдат не виключав двигун, він вдивлявся у автомобілі спереду і ззаду, і побачив, що інші вантажівки також зупиняються. У нього було мало часу, і солдат вихопив сховану у кабіні металеву проволоку та заскочив у кузов. Сьогодні він віз бочки з оселедцем до міста. Він знав, що його чекає за це розстріл, але він накинув на одну з бочок проволоку і почав її закручувати з допомогою палки. За короткий час він зміг зняти металеве кільце з бочки. Він швидко розкрутив проволоку і зміг вийняти кришку. Швидко набрав солоної риби у торбину, він закрив бочку. У нього ще було трохи часу і він зробив це ще у кількох бочках. Він мав повну торбину риби. Солдат побіг до інших авто, де йому за кілька рибин дали хлібину. Інші водії робили те саме. Вони готували продуктові набори, бо знали, що мирні мешканці окупованого міста радянська влада годувала у останню чергу, тому солдат разом з своїми бойовими побратимами наважились на цей вчинок. Коли їм дали вільний час, водії вийшли у місто і пішли до квартир. Солдат заходив до помешкань, шукав знесилені від голоду тіла,
вдивлявся у обличчя, опускав очі і виходив з біллю у серці. Це були старші люди, або перед смертю, яких він би не зміг врятувати. І ось він найшов ЇЇ. Це була ще жива дівчина-підліток. Вона мала вижити! Вона мала вирости і розповісти про все, що наробила війна! Вона мала вийти заміж та стати мамою! Він у це вірив! Він спочатку дав їй води, піднімаючи кволе від голоду тіло. Він вірив! Потім дав маленьку скибку хліба та кусень почищеної риби без кісточок. Дитина не могла їсти, але він вірив. За якийсь час дівчинка вже його змогла розуміти, він суворо наказав їй їсти малими порціями, бо він має йти. «Але солдат повернеться, чекай і не поспішай їсти!» - казав він, накриваючи її ковдрами та теплим одягом. Він своєю вірою вселив у безсиле тіло вогник надії! Він біг до місця базування колони вантажівок і бачив інших просвітлених обличчям водіїв – вони також ВІРИЛИ!
Так він вертався ще кілька разів, дівчина вже була на ногах, ще худа та слабка, але врятована. Солдат зробив це! І одного разу їх батальйон перекинули на іншу ділянку фронту і він більше не бачив цю дитину. Так робили й інші водії…
Я часто сидів у старого солдата на колінах, слухав малою дитиною про війну, але ця історія назавжди у моєму серці. Історія про простого солдата, який залишився Людиною. Світла пам'ять цьому солдату – моєму дідові Миколі Івановичу Бабанському! Світла пам'ять всім солдатам, які змогли зберегти на тій жахливій війні у собі Людину! 

7.01.2017 р.
Бабанський Микола Іванович, родом з під Полтави,
жив і помер у на Кубані (м. Сальськ, Ростовська область, Росія)

вівторок, 13 березня 2018 р.

Пісні з війни...

Наше нове заняття не тільки військово-патроітичне, але й мистецьке. Взагалі, заняття з використанням відео-,аудіо матеріалів є ефективним засобом у організації навчально-виховного процесу. Допомагає розвитку наочно-пізнавального мислення у студентів. вчитель здійснює підбір необхідних кіно(відео)матеріалів по темі, що вивчається. Перед початком огляду учням треба дати цільову установку, у якій акцентуємо увагу на завданні цього уроку – показати, що засобами мистецтва та національної культури можна бути людиною, яка знаходиться «на фронті» – в інформаційній війні проти агресора-російської федерації. В процесі перегляду кіно(відео)матеріалів лектор коментує події, що відбуваються на екрані. Я проводжу цей урок у період Шевченківських свят, і починаю заняття з перегляду відео кліпу одного з його творів, який покладений на сучасну музику.
Наводимо фрагмент заняття з використанням музичних відеокліпів. 
"Найважливішою піснею для кожного українця є Державний гімн України. Його співали на Майдані у часи найбільшої небезпеки і для підняття бойового духу, його співають бійці у окопах та під час Присяги. У 2014 році після анексії Криму молоді хлопці-курсанти з Севастополя заспівали Гімн України https://www.youtube.com/watch?v=WVbjg9EUSgs.
Другу пісню, яка одна з багатьох надихала нас у часи Майдану, я хотів би представити російською мовою. Її написали наші браття - литовські музиканти спільно з хором «Клайпедського музичного театру» записали відео кліп на слова Анастасії Дмитрук https://www.youtube.com/watch?v=jj1MTTArzPI
Можливо хтось вже бачив цей відомий відео кліп про десант? Слухаємо Enej feat та Тараса Чубая! https://www.youtube.com/watch?v=LwE2uPnFP4A А цей кліп створили українські ліричні музиканти з гурту «Мандри». До вашої уваги «Гради вогняні»
Текст заняття повністю

субота, 3 березня 2018 р.

Новий проект Самооборони - підручник Захисту Вітчизни!

Сьогодні - Всесвітній день письменника. І я хочу представити черговий проект Центру військово-патріотичного виховання Самооборони "Галичина" - новий підручник Захисту Вітчизни для 10 класу. Але почну з подій річної давнини.
Навесні минулого року керівник Центру "Галичина" С. Хараху пройшов конкурс та увійшов до складу робочої групи МОНу з підготовки нової програми Захисту Вітчизни. Про всі перипетії цієї роботи та боротьбу з радянськими стереотипами військової підготовки юнаків ми вже писали ТУТ і ТУТ . 

Після цього колектив Центру зрозумів, що легко долати опір старої радянської школи військово-патріотичного виховання не вийде. Ми почали активну фазу боротьби. Так появились, окрім чисельних статей на нашій сторінці та сторінках членів Самооборони, відеосюжети та друковані матеріали. Останнім був посібник для Львівщини "Захист Вітчизни. Методичні матеріали та інноваційні уроки", авторами якого стали  С.Хараху (сотник Шевченківської сотні, успішний вчитель Львова 2016 р., ТОП-20 кращих вчителів України, завуч Класичної гімназії), І.Дзюба (підполковник, ветеран Іраку, фіналіст Всеукраїнського конкурсу "Кращий вчитель року предмету ЗВ-2016", вчитель ССЗШ№32), Є. Саганчі (завуч ССЗШ №2 - успішний вчитель Львова 2015, інструктор з домедичної допомоги Центру "Галичина"), В.Павлов (історик, Радник заступника Голови Адміністрації Президента України, редактор ілюстрованого видання "Історія українського війська"). Вже під час роботи над проектом нового підручника до нас долучились педагоги Національної Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного підполковники  Ю.Мезенцев та О.Яшин. А головним рецензентом погодився стати генерал-лейтенант П.Ткачук - ректор цієї Академії. Подаємо фрагмент його вступного слова до нашого підручника:"...Викладання історії та ідеології українських військових формувань зазнає змін, позбавляється ідеологічних штампів радянського минулого, надає роз’яснення основних принципів, механізмів, структури системи національної
безпеки України та поняття безпекової політики тощо. Підручник “Захист Вітчизни”, створений на основі нової програми предмета, затвердженої Міністерством освіти України на основі Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та вимог сьогодення, як один із обов'язкових державних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, дає необхідні знання з питань військової служби, охорони здоров'я, цивільної оборони. Авторський колектив підручника відобразив сучасне бачення різних аспектів військово-патріотичного виховання у його
теоретичних засадах та практичних підходах. Викладений матеріал покликаний формувати в учнів життєво необхідні знання, вміння і навички щодо захисту Вітчизни та дії в умовах надзвичайних ситуацій.
Генерал-лейтенант Павло Ткачук 
доктор історичних наук, професор, 
начальник Національної академії сухопутних військ 
імені гетьмана Петра Сагайдачного"

А так виглядає примірник авторського рукопису, який отримали автори для редагування. Це не маленька книжечка вийде! І ось вже тиждень як оригінал-макет був відправлений директором львівського видавництва "Світ" І.Мельником - нашим партнером у цьому проекті на конкурс підручників до Міністерства освіти і науки України. На днях ми розмістили статтю про Міжнародне гуманітарне право (читати ТУТ). Саме цей матеріал і десятки сучасних тем увійшли до нашого підручника. Один з авторів сказав, що він воював, викладав військову справу, робив багато чого у житті, але те, що буде ще й письменником, ніколи не міг подумати. Отож, панове автори, з Днем письменника! Бажаємо успіху важливій справі - перемозі творіння львівських і київських патріотів у конкурсі підручників Захисту Вітчизни!  

четвер, 1 березня 2018 р.

Правила війни згідно вимог МГП і агресія Росії проти України

27 грудня 2017 року у рамках звільнення згідно Мінських домовленостей Україна отримала 73 полонених, а передала бойовикам 233 особи з числа бойовиків так званих самопроголошених республік ЛНР-ДНР. Востаннє обмін полоненими відбувся більше року до цієї дати. Наші військові, журналісти, науковці та прості громадяни України, які були заручниками та полоненими значний період часу, інколи жахливі три роки, повідомили ЗМІ та українським посадовцям про жахливе поводження з ними під час перебування у полоні. Ці події спонукали мене переглянути зміст уроку "Міжнародне гуманітарне право" у програмі предмету Захист Вітчизни. Тепер мій урок матиме назву: "Основи Міжнародного гуманітарного права (МГП).Правила війни згідно вимог МГП і агресія Росії проти України". Учні повинні чітко знати на українських прикладах про цю важливу ланку діяльності цивілізованого світу у напрямку збереження миру на Землі. Дивіться Текст заняття повністю

четвер, 8 лютого 2018 р.

Нова українська школа - змінюємось самі і змінюємо вчителів

23 жовтня 2017 року наказом № 1407 МОН України затверджено нову програму предмета «Захист Вітчизни». Війна з Росією, внутрішньополітична ситуація, виклики для безпеки та суверенітету держави, зміни у свідомості людей зумовили відмову від радянської системи викладання основ військової підготовки та потребу по-новому організовувати підготовку юнаків до служби у Збройних Силах України.
Ми вже неодноразово звертали увагу на відсутності ефективних механізмів впливу на Міністерство оборони з метою залучення його до завдань допризовної підготовки. А підпорядковані Міністерству військомати навіть забезпечити необхідним майном не можуть кабінети Захисту Вітчизни у школах. Також великою проблемою військово-патріотичного виховання є відсутність фахових спеціалістів з цієї теми. І, звісно, найпершим завданням освітян за відсутності активної підтримки Міноборони є зрозуміти та освоїти інноваційні підходи нової програми Захисту Вітчизни. З цією метою 7 лютого
у Класичній гімназії при ЛНУ імені Івана Франка відбувся міський семінар для профільних вчителів на тему ««Інноваційні зміни у новій програмі з предмета «Захист Вітчизни» у школі. Національна безпека України». Захід організував Навчально-методичний Центр освіти міста Львова та Центр військово-патріотичного виховання Самооборони "Галичина". А Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради виділило кошти на посібник для учасників семінару - друковане видання «Захист Вітчизни». Він став підсумком діяльності групи вчителів та новаторів у царині військово-патріотичного виховання. Як виникла ідея такого навчального заходу?
На одному з освітніх проектів УКУ в кулуарах С.Хараху керівник Центру "Галичина" зустрівся з керівничкою Управління  освіти м. Львова панею Зоряною Довганик та обмінявся думками щодо реформування української школи в напрямку національно-патріотичного загалом та військово-патріотичного виховання зокрема. Керівник освіти Львова  є модерними та відкритими до діалогу менеджером. Більше того, пані Зоряна запропонувала видати збірник авторських напрацювань з Захисту Вітчизни, адже під час розмови всі погодились з тезою, що кожний вчитель повинен ВМІТИ І ХОТІТИ навчатись впродовж життя. С.Хараху зібрав творчий колектив і спільно з державним видавництвом «Світ» була підготована проектна пропозиція, яка отримала схвалення спеціалістами Управління. Але новаторські заняття та авторські методики складно передати текстом. Так виникла ідея провести цикл семінарів. С.Хараху як один з розробників нової програми Захисту Вітчизни виступив з ідеєю, щоб ті розділи програми, які є новими або суттєво зміненими були опрацьованими на таких семінарах. Б.Шарун, методист НМЦО продумав як конвертувати ці семінари у необхідні години для майбутньої атестації вчителів предмету та вручити у підсумку всім сертифікати. І справа підготовки закрутилась!  
В системі української освіти існує проблема з підвищенням кваліфікації, проблема у компетентності вчителя на фоні стрімкого прогресу. Крім того вчителі, наприклад, ніколи не викладали розділ «Національна безпека України», автором якого є С.Хараху і яка увійшла до нової програми Захисту Вітчизни першим розділом. Тому одним з наших завдань є з фахівців радянської школи допризовної підготовки зробити компетентного вчителя Захисту Вітчизни. А це означає, що вчитель не тільки знає нову програму, але й може викласти навчальний матеріал учням у нових формах та за допомогою новітніх методик. Саме тому вчителі у школах Львова зараз отримують технічні засоби, нове майно у кабінети Захисту Вітчизни. Нам залишається озброїти їх методикою. Ніби все просто і зрозуміло!
 Насправді, це не зовсім проста задача. Уявіть собі, що військовослужбовці запасу або вчителі, що суміщають посади і є викладачами інших предметів, служили Радянському Союзу, навчали по радянських підручниках або українських пострадянських. Чи легко їм сказати, що Радянська армія була окупаційною для нашої землі? Чи легко їм буде зрозуміти емоційно навіть, що Росія – ворог і вона напала на Україну? Адже значна частина вчителів у Львові вважає, що це досі АТО або війна олігархів. І добре, що це у Львові не більшість! Але зруйнувати стереотипи майже неможливо. І запросити нові кадри у школи також неможливо. Це проблема всієї української освіти – зламати опір радянського мислення, зруйнувати радянські освітні кліше та відкрити українського вчителя новим вітрам педагогіки. Без цього реформа освіти так і залишиться буквами у тексті нових законів про освіту.
Метою нашого Центру є запустити процеси фахової підготовки вчителів Захисту Вітчизни до умов нової української школи (НУШ). І тут є багато завдань. Візьмемо так сходу два – одне методичне, друге - щодо змісту освіти. На уроці Захисту Вітчизни має бути цікаво та нестандартно. Дискусії, обговорення, проектна робота, групові методики. Ніяких лекцій та читання вчительського конспекту чи підручника! Вчитель-партнер, вчитель-тренер, вчитель-модератор. Це висока планка, але це сучасні компетенції педагога! Інше кліше – ідеологічне. Старше покоління вважає, що радянська армія і зброя найкращі, тому у Києві я не зміг переконати членів робочої групи, що радянські стандарти – це ХХ століття, а за вікном подорожі на Марс, екзоскелети для воїнів, рої бойових дронів і бойові машини з автопілотами та лазерною зброєю. І не треба кидати гранати у танки – є «Стугна» та «Джавелін». Зміст предмету треба модернізувати так, щоб учень знав, що його готують не як солдата у армію виконувати накази, а виховують патріотом-захисником України! І, звісно, всі учні мають знати і розуміти чому Україна набирає темп у своїх прагненнях стати членом НАТО.
Почався семінар з вступного слова директора Класичної гімназії при ЛНУ імені Івана Франка пана Юрія Джали, який завжди підтримує всі проекти нашого Центру. Далі методист НМЦО Борис Шарун розповів про особливості нової програми Захисту Вітчизни. Сергій Хараху зробив презентацію посібника "Захист України" та роздав всім присутнім по примірнику. А потім почалось заняття на тему першого розділу програми "Національна безпека України", яку вже третій рік викладає у гімназії Сергій Хараху. З його методикою можна ознайомитись ТУТ.
Під час заняття вчителі заповнили анкету, послухали основні тези даної теми, змогли провести аналіз вступу України у НАТО за методикою
SWOT, а наприкінці заняття вчителі виконали вправу "Валіза, смітник та поштова скринька".
Після семінару організатори зібрались на підведення підсумків. Так почалась унікальна для України серія навчальних семінарів для вчителів Захисту Вітчизни за новою програмою. Поки Міністерство освіти і науки почало підвищення кваліфікації вчителів молодших класів, громада Львова почала підвищення кваліфікації вчителів старшої школи. Бо ми подолали опір консервативної частини освітян, а у Міністерстві це не дуже виходить. Але час зробить своє!