І ось слово «інтелігент» також, як виявляється, має військове походження. Але до нас воно, як пише, Вікіпедія, прийшло з Європи. Такі слова з їх високим змістом не приходять з азіопи – від східно-північного сусіда. А от саме росія змінила корінне значення цього слова до зневажливого – «гнила інтелігенція», яким стали називати у радянські часи працівників розумової праці та тих, хто не міг дати відсіч побутовому хамству та кримінальним елементам у суспільстві. У низці навчальних закладів гуманітарного напрямку - у гімназіях та ліцеях керівництво освіти не змушувало директорів виконувати вимоги навчальних програм та державних стандартів щодо обов’язкової військової підготовки та допризовної роботи. Типу «не справа це інтелігенції», «війни і так не буде» та ін. Всі ми знаємо чим це закінчилось.
Чому ж нам навіяли зневажливе ставлення до інтелігентів? Все просто – інтелігент знає і розуміє, що творить влада – від масових злочинів до брехні та корупції. А якраз більшовикам на початку 20 століття це було вкрай не потрібно, бо селянській Україні розповіли казки про народовладдя. Саме тому нещадно винищили весь цвіт української інтелігенції, особливо тої, яка активно виступала проти диктатури неосвіченого пролетаріату. В першу чергу це стосувалось військової інтелігенції та науково-історичної. А потім заморили голодом мільйони селян…
ХТО ТАКІ ІНТЕЛІГЕНТИ
...Бути інтелігентом, тобто, воїном останньої когорти, вважали за честь для себе патриції, сенатори, трибуни, цензори, претори та ін....
У древньому Римі основною силою держави була армія, у якій служили всі громадяни Риму. Якщо ти не служиш чи не працюєш для розвитку армії Риму, то ти не громадянин Риму, і відповідно не римлянин – ось і вся система Римської держави.
Римська армія складалась із легіонів, легіони – із когорт, когорти – із центурій, центурії – із маніпул. Звідси і походить поняття "маніпулювати". Легіон складався із 5-и когорт, когорта – із 10-и центурій, центурія – із 10-и маніпул, маніпула – із 10-и легіонерів.
Виходячи з цього, можна розрахувати чисельний склад легіону – це 5000 воїнів, які поділялись на новачків, навчених, досвідчених, ветеранів та еліту.
Новачки, в основному, становили першу когорту; другу когорту становили воїни, котрі побували у битві; третю когорту – воїни, котрі побували у декількох битвах; у четвертій когорті були воїни, за плечима котрих цілі кампанії. І, врешті, – п’ята когорта, або по іншому, "непереможна когорта", чи "остання тисяча".
Ця когорта складалась із найбільш досвідчених воїнів, за плечима котрих були не тільки кампанії, а й цілі війни. Непереможна когорта вступала у бій у найбільш вирішальний момент битви, і саме вона й визначала результат битви.
Непереможна когорта ніколи не відступала без наказу – вона перемагала супротивника, або гинула! Тому й називалася "непереможною", оскільки її не можна було перемогти. Її можна було тільки знищити.
А знищивши останню когорту легіону, супротивник знищував весь легіон, оскільки основний кістяк легіону – саме ті воїни, котрі були охоронцями орла легіону. Так от, власне воїни останньої когорти легіону у древньому Римі й називались інтеліґентами.
То чому ж цих воїнів називали інтеліґентами, тобто "розуміючими"? Все дуже просто. Цим людям не потрібно було нічого пояснювати, вони самі знали і розуміли: що, і коли їм треба робити. Їм не потрібно було пояснювати, як вишикуватись черепахою; їм не потрібно було пояснювати, коли підіймати щит, а коли ні; їм не потрібно було пояснювати, як розімкнути стрій, і як його зімкнути; їм не потрібно було пояснювати, коли діставати гладій, а коли діяти пілумом.
Ці воїни самі все знали, все розуміли, тому їх й називали розуміючими, або, інтеліґентами. Вони й становили незламну міць Риму. Із цих воїнів формувалась преторіанська гвардія і когорти сенату. Бути інтеліґентом, тобто, воїном останньої когорти, вважали за честь для себе патриції, сенатори, трибуни, цензори, претори, та інші.
Отже, називатися воїном останньої когорти – значить бути у військовій справі професіоналом найвищого класу, гідним пліч-о-пліч битися поруч з кращими людьми Риму. А це означало самому бути представником кращих людей Риму.
Інтелігенція – це становий хребет Римської Імперії. Інтелігенція – це скелет римського суспільства. Інтелігенція – це те, на чому стояв Рим!
ХТО ТАКІ ІНТЕЛІГЕНТИ
...Бути інтелігентом, тобто, воїном останньої когорти, вважали за честь для себе патриції, сенатори, трибуни, цензори, претори та ін....
У древньому Римі основною силою держави була армія, у якій служили всі громадяни Риму. Якщо ти не служиш чи не працюєш для розвитку армії Риму, то ти не громадянин Риму, і відповідно не римлянин – ось і вся система Римської держави.
Римська армія складалась із легіонів, легіони – із когорт, когорти – із центурій, центурії – із маніпул. Звідси і походить поняття "маніпулювати". Легіон складався із 5-и когорт, когорта – із 10-и центурій, центурія – із 10-и маніпул, маніпула – із 10-и легіонерів.
Виходячи з цього, можна розрахувати чисельний склад легіону – це 5000 воїнів, які поділялись на новачків, навчених, досвідчених, ветеранів та еліту.
Новачки, в основному, становили першу когорту; другу когорту становили воїни, котрі побували у битві; третю когорту – воїни, котрі побували у декількох битвах; у четвертій когорті були воїни, за плечима котрих цілі кампанії. І, врешті, – п’ята когорта, або по іншому, "непереможна когорта", чи "остання тисяча".
Ця когорта складалась із найбільш досвідчених воїнів, за плечима котрих були не тільки кампанії, а й цілі війни. Непереможна когорта вступала у бій у найбільш вирішальний момент битви, і саме вона й визначала результат битви.
Непереможна когорта ніколи не відступала без наказу – вона перемагала супротивника, або гинула! Тому й називалася "непереможною", оскільки її не можна було перемогти. Її можна було тільки знищити.
А знищивши останню когорту легіону, супротивник знищував весь легіон, оскільки основний кістяк легіону – саме ті воїни, котрі були охоронцями орла легіону. Так от, власне воїни останньої когорти легіону у древньому Римі й називались інтеліґентами.
То чому ж цих воїнів називали інтеліґентами, тобто "розуміючими"? Все дуже просто. Цим людям не потрібно було нічого пояснювати, вони самі знали і розуміли: що, і коли їм треба робити. Їм не потрібно було пояснювати, як вишикуватись черепахою; їм не потрібно було пояснювати, коли підіймати щит, а коли ні; їм не потрібно було пояснювати, як розімкнути стрій, і як його зімкнути; їм не потрібно було пояснювати, коли діставати гладій, а коли діяти пілумом.
Ці воїни самі все знали, все розуміли, тому їх й називали розуміючими, або, інтеліґентами. Вони й становили незламну міць Риму. Із цих воїнів формувалась преторіанська гвардія і когорти сенату. Бути інтеліґентом, тобто, воїном останньої когорти, вважали за честь для себе патриції, сенатори, трибуни, цензори, претори, та інші.
Отже, називатися воїном останньої когорти – значить бути у військовій справі професіоналом найвищого класу, гідним пліч-о-пліч битися поруч з кращими людьми Риму. А це означало самому бути представником кращих людей Риму.
Інтелігенція – це становий хребет Римської Імперії. Інтелігенція – це скелет римського суспільства. Інтелігенція – це те, на чому стояв Рим!
Мушу зауважити, що є інформація про іншу будову римського війська. Римська армія - це 2 легіони - ядро армії. Кожну водив консул - їх було два. Разом - 4 легіони. При легіонах перебували союзні контингенти з піхоти і кінноти, що складали основну масу війська.
Римський легіон епохи Республіки складався з 4500 чоловік, і ділився він так:
300 бійців становили вершники (10 турм по 30 вершників), решта - піхотинці:
1200 легкоозброєних воїнів (веліти),
1200 добре озброєних солдатів першої лінії (гастати),
1200 чоловік важкої піхоти становили другу лінію (принципи) і останні 600, найдосвідченіші воїни, представляли собою третю лінію (тріарії).
Основною тактичною одиницею в легіоні була маніпула (30 на легіон), що складалась з двох центурій. Кожною центурією командував центуріон, один з них був одночасно і командиром всієі маніпули. У центурії гастатов або принципів було по 60 чоловік, а тріаріев в центурії було 30 чоловік.
Так ось як раз маніпула і була основною одиницею армії, а не якісь когорти в 1000 чол.
Когорта - це не більше 500 чол, а ще - додані їм али - кінні загони. Так ось в легіоні когорт було 10, а не 5. Когорта включала в себе маніпули (від 2 шт). І головною була перша, де був командир, а не 3 і не 5-я. У різні періоди - когорта була і 360 чол і 550 чол..
Чому з'явилися когорти? На самому початку застосування маніпулярного порядку легіон йшов в бій трьома лініями і, якщо зустрічає перешкоду, яку легіонери були змушені обтікати, таким чином виходив розрив бойової лінії, маніпула з другої лінії поспішала закрити пролом, а місце маніпули з другої лінії займала маніпула з третьої лінії . Під час сутички з ворогом легіон представляв монолітну фалангу.
Згодом третю лінію легіону стали використовувати як резерв, який вирішував долю битви. Але якщо полководець неправильно визначав вирішальний момент бою, легіон чекала загибель. Ось тому з часом римляни перейшли до когортного строю легіону. Кожна когорта нараховувала 500-600 чоловік і з доданим кінним загоном, діючи окремо, представляла собою легіон в мініатюрі. Це знадобилося для воєн в різних умовах - в Африці, Іспанії (якої тоді не було), в Британії (якої тоді не було) і т.п. Різний противник з різним озброєнням, різна географія.
Джерела інфо. https://viterinfo.blogspot.com/2015/06/blog-post_15.html
Немає коментарів:
Дописати коментар