пʼятницю, 6 жовтня 2017 р.

Обкатка дітей танками та етика педагога

На днях побачив як Міноборони організувало для старшокласників під час змагань з допризовної підготовки (хоча назва військово-патріотична гра «Вояцький дух») унікальну за своєю безглуздістю вправу – так звану обкатку … танками. Колектив інструкторів Центру військово-патріотичного виховання Самооборони «Галичина» майже без застережень та дискусії визнав такі форми роботи з учнями шкіл абсолютно неприйнятними. У дискусії з координатором ВОВПО (Всеукраїнське об'єднання військово-патріотичних організацій), який постійно проводить заходи з допризовної підготовки юнаків, АТОвцем (розвідка), спортсменом, пластуном Юрієм Пустовієм він запитав мене про те, чим відрізняється військово-патріотичне і мілітарне виховання та не зрозумів мого зауваження щодо порушення прав дітей та норм педагогічної етики Про мілітаризм та виховання мілітарної культури я не буду повторюватись, тут треба вже давно розуміти відмінності, а от щодо прав дітей та педагогічної етики варто розібратись та подискутувати.


Моральний сенс педагогічної діяльності потребує від учителя високої загальної культури, широкого світогляду, етичної зрілості. Утверджуючи ідеали добра і справедливості, честі, милосердя і любові, виховник гуманізує внутрішній світ дитини, виводить на високий моральний рівень міжособистісні та групові стосунки.
Вимоги до педагога у здійсненні завдань сучасного виховання: володіння високими моральними якостями, усвідомлення гуманістичних цінностей педагогічної професії, емпатія, готовність до морального вибору, тактовність, вольова регуляція, дотримання норм учительської етики, уміння рішуче діяти у конфліктних ситуаціях. Ми повинні чітко усвідомити, що вищим обов’язком педагога є виховання свідомої і освіченої до вимог сьогодення людини.
Особистість, яка обрала своєю професією учителювання, підпорядковує власну поведінку правилам і нормам, які склалися і регламентують цю сферу. Кожне нормативне положення, особливо у системі «людина — людина», вирізняється специфічною метою, засобами праці, формами та методами тощо. Особливість педагогічної діяльності полягає в тому, що це:
А) цілеспрямований процес залучення підростаючого покоління до існуючої системи соціальних взаємин із метою оволодіння соціальним досвідом і культурою, всебічного особистісного розвитку;
Б) корегування за допомогою психолого-педагогічних засобів негативних впливів на особистість різних об’єктивних і суб’єктивних факторів;
В) безпосередній вплив учителя на учнів як досвідченої, авторитетної людини, котра володіє відповідними знаннями, вміннями, почуттями, волею;
Г) перетворювальний процес, участь у якому змінює як вихованців, так і педагога, розвиваючи в них одні якості і нівелюючи інші.
Отже, щодо пункту Б. Як ми з допомогою обкатки танком корегуємо ЩОСЬ або нівелюємо страх, наприклад? Або пункт Г. Ми перетворюємо своїх вихованців на кого? Ми даємо їм старі неактуальні знання, але СТРАХУ НЕ ПОЗБАВЛЯЄМО! Дитина себе пересилила, але чи вона позбулась страху ніякий психолог цього не ствердить без детальної перевірки стану дитини.
Домінантною ознакою педагогічної праці є постійна взаємодія всіх учасників навчально-виховного процесу, а предметом, інструментом і продуктом — людина. Отже, у педагогічній діяльності мета, завдання навчання та виховання здійснюються у формі особистісних взаємин, що засвідчує важливість МОРАЛЬНИХ аспектів педагогічної праці та формування в учителя професійно необхідних якостей. Складно говорити про мораль, коли дитина лежить під танком. І не важливо чи це було з дозволу батьків чи дитина благала себе покласти під танк (ну може все життя мріяла про таке). ДАЛІ ТУТ

Немає коментарів:

Дописати коментар