Решта часу - це було намагання підлаштувати програму предмету під потреби країни, яка воює і зберегти традиції радянської системи підготовки. А як інакше, якщо 90 відсотків впевнені, що головне у цьому предметі - це вогнева і тактична підготовка! І знову НІХТО (майже) не піде за призовом до військоматів. Бо - головним ж є не ПАТРІОТИЗМ від першого уроку до останньої вправи на навчально-польових зборах на полігоні, а мілітарна підготовка!
Цікавим тестом на принцип роботи групи був епізод з уроком, під час якого діти повинні були ознайомитись з євроатлантичною інтеграцією України у військовій сфері. Я запропонував свою пропозицію внести такий текст у зміст уроку "Вступ України у НАТО", бо попередньо надіслані пропозиції Центру військово-патріотичного виховання Самооборони "Галичина" не були враховані. Лише новий проект програми, який запропонувала київська вчителька Захисту Вітчизни і фізкультури містив розділ про Нацбезпеку, але не містив уроку про НАТО. Тут, до речі, дуже цікаво. Бо ніхто не мав програми, а моєї ніхто не питався. А от київська вчителька відразу після мого виступу вивела свій варіант (типу компроміс з радянським варіантом з Миколаєва) на екран, причому з комп'ютера Лелеки, бо її власний глючив. Дуже дивна було ця вовтузня старих знайомих між собою членів робочої групи ще з часів напевно Ющенка. Але повернемось до НАТО. В моїй програмі та пропозиціях я чітко вказую в змісті уроків чи тем, що росія - це ворог України, що у нас воєнна агресія росії, що армію розвалювали послідовно на догоджання кремлю, що єдиний вихід - рухатись в члени НАТО та робити реформи в армії. А от у варіанті, який знову несподівано і чарівно виринув у вчительки зі школи імені Карбишева у місті Києві, не було жодного натяку на ворожість росії, на стратегічні завдання Нацбезпеки - захистити державу від росії, на слово НАТО. Було речення "Євроатлантична інтеграція", але це ширше (про що мені і казали). Я думаю, стоп, чому не давати конкретні відповіді? І знову прошу поставити мою пропозицію на голосування, знаю що її не підтримують. І тут іду вабанк. Кажу: "Я співпрацюю з Центром НАТО в Україні, і мені сьогодні треба буде відправити звіт про небажання виконувати ключову засаду Нацбезпеки України - вступ до НАТО. А для цього треба назвати скільки було за і проти." І тут представник Міністерства з місця: "Все, включаємо, всі за!" Досяг більше - тепер в програму має бути текст ще і про формати співпраці України НАТО! І це БЕЗ ГОЛОСУВАННЯ! А наше приміщення на дверях мало назву "Клас НАТО" з усіма плакатами та наочними матеріалами про Альянс. Це було би смішно, якби не так сумно... Представник Центру воєнної політики та політики безпеки, який якось тут опинився на засіданні все спробував мені пояснити, що існує окрім НАТО ще європейська система безпеки. Я йому відразу: "росія є членом європейської "системи безпеки"? - "Так" - відповів мені редактор (як з'ясувалось колишній). "Тоді чому я маю розповідати учням про системи, які неефективні, і в них входить ще й наш ворог? Тільки НАТО, росія ще на жодну країну з Альянсу не намагалась навіть криво подивитись! Решта для школярів несуттєві речі".
Цікаво було слухати дискусію про вогневу підготовку колишніх радянських військових та інструкторів з НАТівських стандартів підготовки НГУ, які були присутні на групі. Тема уроку: "Внутрішня та зовнішня балістика". Я про такі речі ніколи не розповідаю учням, бо дурне воно. А ось тут ветеран АТО каже, от реально воюю, треную бійців тепер, яка балістика кулі, що робиться в стволі та з газами, НЕ ЗНАЮ САМ і нікому не розповідаю! Для чого ЦЕ дітям, які і до війська може не підуть ніколи? Балістику відправили на цвинтар! :) Мою пропозицію забрати удари багнетом та штиковий бій з основ самозахисту почули. І настільки добре, що САМОЗАХИСТУ взагалі НЕ БУДЕ! А мої пропозиції про культуру зброї та основу індивідуальної безпеки не врахували. І ставити те, що люди не розуміють, на голосування, переконувати пострадянську публіку було безглуздо. Я перевірив більшість присутніх на тому, що їм все рівно, хто у них голова - патріот чи ватник, бойовий офіцер з АТО чи кадровий, який не був на війні, бо він прихильник росії. І про події в групі немає жодного документу. Бо протокол не вівся, а навіщо, бо з протоколу можна побачити хто є хто, які пропозиції ставились, які ні, можна побачити, що настанови Хобзея НАВІТЬ не виносились на голосування та обговорення. А настанови були такі - виробити програму таку, щоб за нею займались і хлопці і дівчата разом, поміняти Лелеку на іншого достойника, зробити програму для дітей без зайвої мілітаризації, але військово-патріотичну! Жодного пункту прогресивного керівництва освітою, (а я знаю це особисто) не підтримала група. Бо у нас війна!
про балістику я теж уроків не веду.
ВідповістиВидалитиА штиковий бій? :)
Видалити