Бойове забезпечення та сучасна екіпіровка воїна

Тема уроку:
Бойове забезпечення та сучасна екіпіровка воїна.

Структура уроку

І.Організаційний етап......................................................................................2 хв.

ІІ. Тренування особового складу....................................................................2 хв.

ІІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності.................7 хв.

ІV. Вивчення нового матеріалу........................................................................30 хв.

1. Види бойового забезпечення.

2. Екіпіровка солдата.

3. Возима частина екіпіровки.

V. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів ............... 2 хв.

VI. Підбиття підсумків уроку.......................................................................... 1 хв.

VII. Домашнє завдання.................................................................................... 1 хв.

Хід уроку

І. Організаційний етап

1. Шикування особового складу (двошеренговий стрій).

2. Привітання та доповідь викладачу.

3. Перевірка готовності до заняття.

II. Тренування особового складу Повороти на місці.

III. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

1. Опитуваним особового складу (узагальненим знань, отриманих на минулому занятті).

2. Фронтальнеопитування з елементами бесіди. Види вогню. Види маневру. Маневр підрозділами та вогнем.

3. Оголошення теми та навчально-виховної мети заняття.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Види бойового забезпечення.

Новий захисний бойовий комплект штурмової групи
(український виробник)

Бойове забезпечення дій відділення полягає в організації і здій­сненні заходів, які спрямовані на підтримання бойової готовності і збереження його боєздатності, а також на створеним сприятливих умов для успішного і своєчасного виконання поставленого завдання.

Розвідка організується і ведеться з метою добування відомос­тей про противника і місцевість у районі майбутніх дій. Розвідка організовується і ведеться за будь-яких умов обстановки з метою добування відомостей про противника і місцевість у районі май­бутніх дій.

Для виключення раптового нападу наземного противника і за­безпечення часу та вигідних умов для розгортання і вступу в бій у взводі (відділенні) організовується безпосередня охорона. Вона організовується командиром взводу (відділення) на основі отрима­ного завдання, умов обстановки і наказу командира, а під час дій у відриві від головних сил — самостійно.

Захист від зброї масового ураження організовується і здійсню­ється з метою максимально послабити дії ядерного, хімічного, біо­логічного зараженн, а також результатів зруйнувань об'єктів атомної енергетики та хімічної промисловості, зберегти боєздатність особового складу взводу (відділення) і забезпечити успішне виконання ним поставленого бойового завдання.

Тактичне маскування організовується командиром взводу (від­ділення), відповідно до отриманого бойового завдання, указівок щодо маскування та обстановки, що склалася, з метою до­сягнення раптовості дій своїх підрозділів і збереження боєздатнос­ті. Це здійснюється постійно і, як правило, своїми силами.

Інженерне забезпечення організовується і здійснюється з метою створення взводу (відділенню) необхідних умов для успішного ви­конання бойового завдання, а також для підвищення захисту осо­бового складу, озброєння і техніки від усіх засобів ураження.

Забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту ор­ганізовується з метою створення взводу (відділенню) необхідних умов для виконання поставленого перед ним завдання в обстанов­ці радіоактивного, хімічного, біологічного зараження, а також із метою маскування своїх дій аерозолями (димами).

2. Екіпіровка солдата.

Сучасний стан у військах розвинених країн потребує значних витрат для забезпечення їх боєздатності. Більше 60% всіх військових закупівель направляється на індивідуальний захист військовослужбовців - особливо розвідників, піхотинців, інженерів, тобто всіх тих, хто безпосередньо бере участь у бойових діях. У даному випадку показовий саме досвід країн НАТО, в яких розробці екіпіровки завжди приділялася важливе значення. У пострадянських країнах ж історично ще з часів царської армії питання як спорядження має рядовий вояк мало другорядне значення. Саме тому знамениті наплічні рюкзаки-сидори можна було спостерігати в нашій армії протягом без малого сотні років.

Тим часом умови ведення боїв з використання піхоти за останні двадцять років змінилися суттєво. Найбільші зміни відбулися в носимом спорядженні. До 1980-х років безпосередньо перед боєм солдат міг скинути зайву вагу, залишивши на собі лише зброю, каску і боєприпаси, а також польову форму, флягу і аптечку на ремені. Загальна вага бойової викладки становила 13-14 кг. При цьому солдат міг досить вільно пересуватися і швидко розумів, що швидкість і маневреність в бою часто здатні врятувати життя.

Вартість зброї та екіпіровки українського вояка складає згідно нормативів армії близько 1,5-2000 дол. у той час як вартість бойовий комплект та екіпіровка сучасного американського піхотинця досягла 18 тисяч доларів. Це практично в 10 разів більше, ніж у часи Другої світової та В'єтнамської. При цьому сучасний солдат армії США постійно носить на собі не менше 34 кг. вантажу - з урахуванням бронежилета, зброї, захисних щитків і т.д. Всі його попередники були навантажені суттєво менше. Приміром, під час ІІ Світової війни один американський піхотинець носив на собі близько 16,2 кг., під час В'єтнамської війни - 15,9 кг.

Сьогодні найлегша вага або так звана бойова викладка, з якою солдат йде в бій, становить 28,6 кг. "Викладка на марші", з якою піхотні частини переміщаються для занять позицій, на яких можна буде скинути частину спорядження, становить 46 кг. Повна ж бойове навантаження дорівнює 60 кг (плакати 1 та 2). Воно використовується на "марші в критичній ситуації", коли солдатам доводиться переміщатися на місцевості непридатною для використання транспортних засобів. Як і раніше, часто військові ігнорують багато настанов і правил та просто скидають з себе зайву екіпіровку, для того щоб легше було пересуватися.

Кожний командир повинен стежити за станом екіпіровки сол­датів та правильним її використанням. Екіпіровка включає споря­дження та інше майно, призначене для військовослужбовців, і по­діляється на частину, що носиться і що возиться. Для успішного ведення бою солдат озброюється та екіпірується. Особис­тою зброєю солдата є: автомат (АК-74), ручний кулемет (РКК-74), ручний протитанковий гранатомет (РПГ-7), снайперська гвинтівка Драгунова (СГД ). Крім того, у солдата повинні бути необхідна кіль­кість боєприпасів, ручні осколкові гранати (РГН, РГО, Ф-1, РГД-5, РГ-42), а також можуть бути протитанкові гранати РКГ-3. РГО видаються не менш однієї, а під час переходу в оборону РГО та Ф-1 видають більше. У наступальних операціях видають не менше 2 гранат РГН (РГД-5).

Частина екіпіровки, що носиться, включає:
· польове спорядження (налокітники/наколінники, рюкзак, мала тактична сумка, розвантажувальна система, чохол на шолом, ремінь польовий та брючний, спальний мішок),
· захисний шолом;
· протигаз;
· мала саперна лопатка;
· фляга (з водою)/аквасистема;
· плащ-накидка;
· комплект польового обмундирування;
· речовий мішок: ніж, казанок, кухоль, ложка, сухий пайок на один день;
· аптечка АІ-1 та засоби знезараження води;
· предмети особистої гігієни (таб. 1).

3. Возима частина екіпіровки.

Решта майна складає частину екіпіровки, що возиться, яка перевозиться на бронетранспортері або іншому броньованому транспорті. Солдат зобов'язаний тримати особисту зброю та екіпіровку в справному стані, постійно стежити за витрачанням боєприпасів.

4. Екіпіровка добровольчих батальйонів у війні з Росією.

Тюнінг АК

У війні з російськими найманцями та бойовиками українські патріоти зіткнулись з добре екіпірованими і сучасною зброєю та амуніцією «зеленими чоловічками» спочатку у Криму, потім і боях у східних областях України. Це стало визначальним елементом у створенні добровольчих батальйонів та волонтерських організацій – екіпірувати наших бійців, щоб вони могли ефективно відстоювати українську незалежність. Ближче до літа 2014 року Міноборони також почала екіпірувати і регулярну армію. Ось як намагаються екіпірувати бійців, в першу чергу штурмові та розвід групи меценати та волонтери (з розрахунку на 10 бійців у відділенні):

· Бронежилет кевларовий 4-5 рівня захисту - 10 шт.
· Розвантажувальний жилет - 10 шт.
· УКВ-рація для зв'язку з відділенням - 10 шт.
· Акумулятори для УКВ-рації - 60 шт.
· Навігаційний прилад/смартфон з GPS – 1-3 шт.
· Цифрова камера - 1 шт.
· Шолом кевларовий - 10 шт.
· Система забезпечення питною водою Camelback - 10 шт.
· Захисні окуляри - 10 шт.
· Тактичні рукавиці – 10 пар.
· Засоби захисту слуху - 10 шт.

· Захисний костюм від зброї масового ураження з рукавицями і бахилами - 10 шт.
· Радіаційний дозиметр – 1 шт.
· Лазерний далекомір - 1 шт.
· Світло-лазерний модуль - 10 шт.
· Приціл нічного бачення – 1-10 шт., прилад нічного спостереження - 2 шт., або окуляри нічного бачення - 2-10 шт.
· Тепловізор -1-2 шт.
· Тюнінговані АК-74 або його модифікації.
· Кулемет ручний Калашнікова або «Форт-401» - 1-2 шт.
· Снайперська гвинтівка TS.M. 338 LM (7,62, США) або VPR-308 (7,62, Україна) - 1 шт.
· Тактичний ніж, ліхтарик
· Гранати в тактичній комплектації

Сучасна екіпіровка воїна рф

Окрім того волонтери також планують екіпірувати штурмові групи в містах захисними костюмами українського виробника

V. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів. Нагадування теми, навчально-виховної мсти та ступенів її досягнення.

VI. Підбиття підсумків уроку

1. Зробити загальну оцінку класу.

2. Відмітити кращих учнів на занятті.

3. Перевірка ступеня засвоєння нового матеріалу учнями.

Джерела інфо:

http://bodyguards.com.ua/bodyguards/aksessuary/1507-ekprovka-soldata-vazhche-abo-moblnshe.html