Як іде боротьба з серпом і молотом у Міністерстві освіти і науки

На засіданні робочої групи МОНу, яка ПОВИННА створити сучасну інноваційну програму предмету Захист Вітчизни інструктор НГУ військової підготовки за стандартами НАТО ветеран двох воєн з росією Мераб Кікабідзе  про нього тут сказав дуже просто: "Те, що я зараз бачу і чую на вашій групі - це СЕРП І МОЛОТ!" Отже, про що говорили і що робили фахівці Міністерства і нижчих ланок освіти, і проти чого боровся представник Львова, керівник Центру військово-патріотичного виховання Самооборони "Галичина" Сергій Хараху? Дивимось основні моменти засідання групи.

ВІДЕО
Решта часу - це було намагання підлаштувати програму предмету під потреби країни, яка воює і зберегти традиції радянської системи підготовки. А як інакше, якщо 90 відсотків впевнені, що головне у цьому предметі - це вогнева і тактична підготовка! І знову НІХТО (майже) не піде за призовом до військоматів. Бо - головним ж є не ПАТРІОТИЗМ від першого уроку до останньої вправи на навчально-польових зборах на полігоні, а мілітарна підготовка!
Цікавим тестом на принцип роботи групи був епізод з уроком, під час якого діти повинні були ознайомитись з євроатлантичною інтеграцією України у військовій сфері. Я запропонував свою пропозицію внести такий текст у зміст уроку "Вступ України у НАТО", бо попередньо надіслані пропозиції Центру військово-патріотичного виховання Самооборони "Галичина" не були враховані. Лише новий проект програми, який запропонувала київська вчителька Захисту Вітчизни і фізкультури містив розділ про Нацбезпеку, але не містив уроку про НАТО. Тут, до речі, дуже цікаво. Бо ніхто не мав програми, а моєї ніхто не питався. А от київська вчителька відразу після мого виступу вивела свій варіант (типу компроміс з радянським варіантом з Миколаєва) на екран, причому з комп'ютера Лелеки, бо її власний глючив. Дуже дивна було ця вовтузня старих знайомих між собою членів робочої групи ще з часів напевно Ющенка. Але повернемось до НАТО. В моїй програмі та пропозиціях я чітко вказую в змісті уроків чи тем, що росія - це ворог України, що у нас воєнна агресія росії, що армію розвалювали послідовно на догоджання кремлю, що єдиний вихід - рухатись в члени НАТО та робити реформи в армії. А от у варіанті, який знову несподівано і чарівно виринув у вчительки зі школи імені Карбишева у місті Києві, не було жодного натяку на ворожість росії, на стратегічні завдання Нацбезпеки - захистити державу від росії, на слово НАТО. Було речення "Євроатлантична інтеграція", але це ширше (про що мені і казали). Я думаю, стоп, чому не давати конкретні відповіді? І знову прошу поставити мою пропозицію на голосування, знаю що її не підтримують. І тут іду вабанк. Кажу: "Я співпрацюю з Центром НАТО в Україні, і мені сьогодні треба буде відправити звіт про небажання виконувати ключову засаду Нацбезпеки України - вступ до НАТО. А для цього треба назвати скільки було за і проти." І тут представник Міністерства з місця: "Все, включаємо, всі за!" Досяг більше - тепер в програму має бути текст ще і про формати співпраці України НАТО! І це БЕЗ ГОЛОСУВАННЯ! А наше приміщення на дверях мало назву "Клас НАТО" з усіма плакатами та наочними матеріалами про Альянс. Це було би смішно, якби не так сумно... Представник Центру воєнної політики та політики безпеки, який якось тут опинився на засіданні все спробував мені пояснити, що існує окрім НАТО ще європейська система безпеки. Я йому відразу: "росія є членом європейської "системи безпеки"? - "Так" - відповів мені редактор (як з'ясувалось колишній). "Тоді чому я маю розповідати учням про системи, які неефективні, і в них входить ще й наш ворог? Тільки НАТО, росія ще на жодну країну з Альянсу не намагалась навіть криво подивитись! Решта для школярів несуттєві речі".
Цікаво було слухати дискусію про вогневу підготовку колишніх радянських військових та інструкторів з НАТівських стандартів підготовки НГУ, які були присутні на групі. Тема уроку: "Внутрішня та зовнішня балістика". Я про такі речі ніколи не розповідаю учням, бо дурне воно. А ось тут ветеран АТО каже, от реально воюю, треную бійців тепер, яка балістика кулі, що робиться в стволі та з газами, НЕ ЗНАЮ САМ і нікому не розповідаю! Для чого ЦЕ дітям, які і до війська може не підуть ніколи? Балістику відправили на цвинтар! :) Мою пропозицію забрати удари багнетом та штиковий бій з основ самозахисту почули. І настільки добре, що САМОЗАХИСТУ взагалі НЕ БУДЕ! А мої пропозиції про культуру зброї та основу індивідуальної безпеки не врахували. І ставити те, що люди не розуміють, на голосування, переконувати пострадянську публіку було безглуздо. Я перевірив більшість присутніх на тому, що їм все рівно, хто у них голова - патріот чи ватник, бойовий офіцер з АТО чи кадровий, який не був на війні, бо він прихильник росії. І про події в групі немає жодного документу. Бо протокол не вівся, а навіщо, бо з протоколу можна побачити хто є хто, які пропозиції ставились, які ні, можна побачити, що настанови Хобзея НАВІТЬ не виносились на голосування та обговорення. А настанови були такі - виробити програму таку, щоб за нею займались і хлопці і дівчата разом, поміняти Лелеку на іншого достойника, зробити програму для дітей без зайвої мілітаризації, але військово-патріотичну! Жодного пункту прогресивного керівництва освітою, (а я знаю це особисто) не підтримала група. Бо у нас війна!

А я ще з одним доволі прогресивним методистом з Київської області підійшли до викладачів ліцею Богуна з вогневої підготовки і взяли їх програму з цього розділу. І, о дяка богу війни Марсу, перший урок ліцеїстів з вогневої починається з вивчення української зброї - пістолет Форт-17 (14)! А поруч старі пострадянські методисти заперечують мені у необхідності вивчати замість калашів сучасну зброю!

Культура зброї - жодний ворог не зміг її витравити в нас!

Тема заняття: «Культура зброї»

Український народ починаючи з часів занепаду козацької держави пережив багато хвиль так званої пацифікації – знищення національної військової/мілітарної культури та позбавлення можливості чинити збройний опір агресору. Якщо за часів Київської Русі це робилось шляхом тотального винищення чоловічого населення і перетворення хлопців та підлітків у рабів та яничарів, то пізніше винищували лише войовничих українців та тих, хто мав сміливість повстати та взяти до рук зброю. У ХХ столітті, зброю просто забороняли мати, окрім мисливської та визначеного сегменту холодної зброї.

І ось прийшов час коли у 2014 році офіційні силові структури не змогли  на рівних протидіяти російському вторгненню і  значне (дехто вважає, що основне) мілітарне навантаження взяло на себе громадянське суспільство. Пригадую, як почалось неймовірно швидке  утворення практично по всій території України тактичних бойових одиниць (батальйонів, рот, бригад), підрозділів Самооборони, волонтерських мереж, інформаційних органів, структур обміну полоненими та ін. В процес включились українці по всьому світу, які на вулицях європейських, азійських, американських, австралійських міст проводили акції на підтримку збройної боротьби українців.

Чому це відбулось, чому ми встояли всупереч прогнозам всіх експертів ФСБ та деяких європейських спецслужб?Українці всупереч тиску та репресій радянської влади, наперекір кланово-олігархічної владі незалежної України зберегли  українські традиції та пам'ять про славне і героїчне минуле нашого народу. Жарти про те, що діду з війни ще кулемет під стрихом ховає, досі гуляє українськими землями. Багато громадських рухів та патріотичних організацій передавали і передають з покоління у покоління традиції українського козацтва та військової підготовки. Саме тому хочемо розповісти про особливий елемент національної культури – культуру зброї, яка присутня у багатьох народів світу, повернути її у соціально-культурне життя українського народу.  

Мета заняття:

1. Ознайомити учнів основними елементами культури зброї.

2. Сформувати уявлення про систему цінностей людини, яка готова захищати українську державу.

3. Розвиток власної системи цінностей учня, доповнення її життєво-важливими елементами.

Завдання заняття:

-      Формувати в учнів зацікавленість щодо предмету Захист Вітчизни;

-      Показати роль пересічних громадян у відстоюванні національних інтересів України;

-       розвиток умінь безпечного поводження зі зброєю;

-       формування культури особистої безпеки;

-       спонукати учнів до критичного мислення, застосовувати набуті знання в практичній діяльності.

ДАЛІ ЧИТАТИ ТУТ

Національна безпека України і світова безпека - ворог у нас один!

Ми запропонували у 2014 році змінити програму предмету Захист Вітчизни у школах України через його пострадянський зміст. Різні наради, зустрічі та обговорення закінчились як завжди по-совковому: «Ми ж сто років так викладали, що там вже міняти». Цього року вже у Міністерстві освіти і науки наш Центр запропонував новий розділ «ОСНОВИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ», з якого повинне починатись вивчення предмету Захист Вітчизни. Учні повинні зрозуміти, що Збройні Сили – лише частина у системі національної безпеки. З огляду на те, що багато призовників потрапляють не тільки до служби у ЗСУ, але й до Нацгвардії та у Державній прикордонній службі України (з 2016 р.), а резервісти можуть служити і в інших державних військових формуваннях, юнаки повинні отримати знання про весь військовий механізм системи нацбезпеки. Розуміння, що саме глобальні механізми стримування воєнної ескалації на території України примусили Російську Федерацію погодитись на підписання Мінських домовленостей, також є важливим для учнів. Важливо також розкрити основні положення законодавства щодо відповідних питань в нашій країні, проти якої здійснюють агресію. Так зміст розділу розглядає механізми і моделі системи світової безпеки, основні положення Стратегії національної безпеки України (Указ Президента України і рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року «Про Стратегію національної безпеки України», Воєнної Доктрини України (Указ Президента України № 555/2015 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року «Про нову редакцію Воєнної доктрини України»), дає уявлення про діяльність НАТО та курс України на вступ до альянсу, розкриває проблематику національних інтересів та загроз українській державі.

Мета заняття:
1. Ознайомити учнів основними положеннями щодо функціонування механізмів і моделей системи світової безпеки, з основними положеннями Стратегії національної безпеки України.
2. Сформувати уявлення про комплексність моделей та багаторівневість світової безпеки та національної безпеки України як складової її частини.
3. Розвиток аналітичних здібностей учнів зокрема під час обговорення проблем національних інтересів Української держави

Завдання заняття:
- Формувати в учнів зацікавленість щодо предмету Захист Вітчизни;
- Показати роль різних силових відомств у відстоюванні національних інтересів України;
- розвиток умінь застосовувати знання з інших предметів при аналізі глобальних процесів в життя людства;
- формування культури особистої безпеки в контексті глобальних безпекових моделей;
- розкрити важливість розуміння різних загроз національній небезпеці української держави та важливість цього у житті кожного громадянина
- спонукати учнів до критичного мислення, застосовувати набуті знання в практичній діяльності, зокрема для адекватного відображення різних кризових явищ у суспільстві з точки зору національної безпеки. Далі тут