Інформаційна війна Росії проти України. Кібербезпека українця

Експерти Центру військово-патріотичного виховання Самооборони "Галичина" отримали своєрідне замовлення написати методику заняття або лекцію на тему кібербезпеки. Ми розширили цю тему так, щоб вона була цікава у першу чергу молоді. І до роботи долучились учні. Дякую В.Нефедову учню 10 класу за фахові тексти та експертне редагування! 

14 березня 2018 р. на сайтах українських ЗМІ з’явилась інформація про те, що на сайті Українського гідрометцентру кіберзлочинці незаконно розмістили JavaScript-майнер – спеціальну програмку-код, яку помітили на початку HTML-коду сайту Українського гідрометцентру. Майнер був вшитий у код для того, щоб використовувати потужності комп’ютерів відвідувачів сайту для добування криптовалюти. Спеціалісти сайту змогли ліквідувати злочинне втручання хакерів лише через чотири години. Це незначний випадок у глобальній та підступній злочинній діяльності не лише окремих груп хакерів по всьому світу, але й цілих держав у новій військовій сфері ХХІ століття – сфері інформаційних воєн. Отже зосередимо увагу на основних аспектах ведення інформаційної війни проти української держави та українських громадян.

Інформаційна війна проти України.

Нагадаємо, що дії Російської Федерації (РФ) офіційно визнані військовою агресією проти України, а управління заходами для стримування та відсічі агресору перейшло у 2018 р. від Генерального штабу антитерористичної операції (АТО) до Об’єднаного оперативного штабу Збройних сил України. Головною метою РФ у гібридній війні проти України є послаблення та розхитування внутрішньополітичної ситуації нашої держави, зміна її проєвропейського курсу, повернення України під контроль РФ. Передумовами початку гібридної війни РФ проти Україні є:
Повний текст тут

Історія одного Солдата

Зима 1942 року для простого солдата, який служив у автомобільному батальйоні Червоної армії водієм, була першою та найтяжчою у майже 6-літній його особистій війні у війську проти нацистської коаліції держав. ІІ Світова війна… Блокадний Ленінград… Дорога Життя по замерзлому Ладозькому озеру… Щоночі сотні автомобілів повільно їхали до заблокованого радянського міста з усім необхідним для оборони міста – від боєприпасів та бійців до борошна, хліба та оселедців. Простий солдат сідав за кермо свого вантажного автомобіля ГАЗ і довгі години під обстрілами та небезпекою провалитись під лід віз цінний вантаж у заблоковану німецькими, італійськими та фінськими військами північну столицю СРСР.

Йому давали кілька годин перепочинку, і поки вивантажували автомобіль, солдат з іншими водіями гуляли містом. Темні вулички, тиша і канонади недалеких боїв на підступах до блокадного Ленінграда. Солдат знав, що багато людей евакуювались або померли від голоду, але йому, юнаку з села, все ж було цікаво, як живуть люди у великому місті. Він заходив до холодних будинків, заходив у відчинені двері квартир, розглядав, як облаштовували своє життя городяни. Там він побачив тіла померлих людей… В одній з квартир почув стогін та слабкий голос, там були знесилені мешканці квартири. Він втік… Солдат не знав як їм допомогти. 

Порожні вантажівки їхали по льоді у зворотному напрямку, солдат виконав бойове завдання,

завтра буде нове і знову туди, де вмирають прості люди. Він думав про це. І якось у розмові з бійцями-водіями з його батальйону, солдат взнав, що інші водії також про це думають, він взнав, що на страшній війні вони змогли залишитись Людьми! І ось одного разу вночі, коли колона вантажівок з харчами виїхала майже на середину замерзлого озера, він натиснув на гальма. Автомобіль зупинився. Солдат не виключав двигун, він вдивлявся у автомобілі спереду і ззаду, і побачив, що інші вантажівки також зупиняються. У нього було мало часу, і солдат вихопив сховану у кабіні металеву проволоку та заскочив у кузов. Сьогодні він віз бочки з оселедцем до міста. Він знав, що його чекає за це розстріл, але він накинув на одну з бочок проволоку і почав її закручувати з допомогою палки. За короткий час він зміг зняти металеве кільце з бочки. Він швидко розкрутив проволоку і зміг вийняти кришку. Швидко набрав солоної риби у торбину, він закрив бочку. У нього ще було трохи часу і він зробив це ще у кількох бочках. Він мав повну торбину риби. Солдат побіг до інших авто, де йому за кілька рибин дали хлібину. Інші водії робили те саме. Вони готували продуктові набори, бо знали, що мирні мешканці окупованого міста радянська влада годувала у останню чергу, тому солдат разом з своїми бойовими побратимами наважились на цей вчинок. Коли їм дали вільний час, водії вийшли у місто і пішли до квартир. Солдат заходив до помешкань, шукав знесилені від голоду тіла,

вдивлявся у обличчя, опускав очі і виходив з біллю у серці. Це були старші люди, або перед смертю, яких він би не зміг врятувати. І ось він найшов ЇЇ. Це була ще жива дівчина-підліток. Вона мала вижити! Вона мала вирости і розповісти про все, що наробила війна! Вона мала вийти заміж та стати мамою! Він у це вірив! Він спочатку дав їй води, піднімаючи кволе від голоду тіло. Він вірив! Потім дав маленьку скибку хліба та кусень почищеної риби без кісточок. Дитина не могла їсти, але він вірив. За якийсь час дівчинка вже його змогла розуміти, він суворо наказав їй їсти малими порціями, бо він має йти. «Але солдат повернеться, чекай і не поспішай їсти!» - казав він, накриваючи її ковдрами та теплим одягом. Він своєю вірою вселив у безсиле тіло вогник надії! Він біг до місця базування колони вантажівок і бачив інших просвітлених обличчям водіїв – вони також ВІРИЛИ!

Так він вертався ще кілька разів, дівчина вже була на ногах, ще худа та слабка, але врятована. Солдат зробив це! І одного разу їх батальйон перекинули на іншу ділянку фронту і він більше не бачив цю дитину. Так робили й інші водії…

Я часто сидів у старого солдата на колінах, слухав малою дитиною про війну, але ця історія назавжди у моєму серці. Історія про простого солдата, який залишився Людиною. Світла пам'ять цьому солдату – моєму дідові Миколі Івановичу Бабанському! Світла пам'ять всім солдатам, які змогли зберегти на тій жахливій війні у собі Людину! 

7.01.2017 р.

Бабанський Микола Іванович, родом з під Полтави,
жив і помер у на Кубані (м. Сальськ, Ростовська область, Росія)

Пісні з війни...

Наше нове заняття не тільки військово-патроітичне, але й мистецьке. Взагалі, заняття з використанням відео-,аудіо матеріалів є ефективним засобом у організації навчально-виховного процесу. Допомагає розвитку наочно-пізнавального мислення у студентів. вчитель здійснює підбір необхідних кіно(відео)матеріалів по темі, що вивчається. Перед початком огляду учням треба дати цільову установку, у якій акцентуємо увагу на завданні цього уроку – показати, що засобами мистецтва та національної культури можна бути людиною, яка знаходиться «на фронті» – в інформаційній війні проти агресора-російської федерації. В процесі перегляду кіно(відео)матеріалів лектор коментує події, що відбуваються на екрані. Я проводжу цей урок у період Шевченківських свят, і починаю заняття з перегляду відео кліпу одного з його творів, який покладений на сучасну музику.
Наводимо фрагмент заняття з використанням музичних відеокліпів. 

"Найважливішою піснею для кожного українця є Державний гімн України. Його співали на Майдані у часи найбільшої небезпеки і для підняття бойового духу, його співають бійці у окопах та під час Присяги. У 2014 році після анексії Криму молоді хлопці-курсанти з Севастополя заспівали Гімн України https://www.youtube.com/watch?v=WVbjg9EUSgs.
Другу пісню, яка одна з багатьох надихала нас у часи Майдану, я хотів би представити російською мовою. Її написали наші браття - литовські музиканти спільно з хором «Клайпедського музичного театру» записали відео кліп на слова Анастасії Дмитрук https://www.youtube.com/watch?v=jj1MTTArzPI
Можливо хтось вже бачив цей відомий відео кліп про десант? Слухаємо Enej feat та Тараса Чубая! https://www.youtube.com/watch?v=LwE2uPnFP4A А цей кліп створили українські ліричні музиканти з гурту «Мандри». До вашої уваги «Гради вогняні»
Текст заняття повністю

Новий проект Самооборони - підручник Захисту Вітчизни!

Сьогодні - Всесвітній день письменника. І я хочу представити черговий проект Центру військово-патріотичного виховання Самооборони "Галичина" - новий підручник Захисту Вітчизни для 10 класу. Але почну з подій річної давнини.
Навесні минулого року керівник Центру "Галичина" С. Хараху пройшов конкурс та увійшов до складу робочої групи МОНу з підготовки нової програми Захисту Вітчизни. Про всі перипетії цієї роботи та боротьбу з радянськими стереотипами військової підготовки юнаків ми вже писали ТУТ і ТУТ . 

Після цього колектив Центру зрозумів, що легко долати опір старої радянської школи військово-патріотичного виховання не вийде. Ми почали активну фазу боротьби. Так появились, окрім чисельних статей на нашій сторінці та сторінках членів Самооборони, відеосюжети та друковані матеріали. Останнім був посібник для Львівщини "Захист Вітчизни. Методичні матеріали та інноваційні уроки", авторами якого стали  С.Хараху (сотник Шевченківської сотні, успішний вчитель Львова 2016 р., ТОП-20 кращих вчителів України, завуч Класичної гімназії), І.Дзюба (підполковник, ветеран Іраку, фіналіст Всеукраїнського конкурсу "Кращий вчитель року предмету ЗВ-2016", вчитель ССЗШ№32), Є. Саганчі (завуч ССЗШ №2 - успішний вчитель Львова 2015, інструктор з домедичної допомоги Центру "Галичина"), В.Павлов (історик, Радник заступника Голови Адміністрації Президента України, редактор ілюстрованого видання "Історія українського війська"). Вже під час роботи над проектом нового підручника до нас долучились педагоги Національної Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного підполковники  Ю.Мезенцев та О.Яшин. А головним рецензентом погодився стати генерал-лейтенант П.Ткачук - ректор цієї Академії. Подаємо фрагмент його вступного слова до нашого підручника:"...Викладання історії та ідеології українських військових формувань зазнає змін, позбавляється ідеологічних штампів радянського минулого, надає роз’яснення основних принципів, механізмів, структури системи національної
безпеки України та поняття безпекової політики тощо. Підручник “Захист Вітчизни”, створений на основі нової програми предмета, затвердженої Міністерством освіти України на основі Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та вимог сьогодення, як один із обов'язкових державних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, дає необхідні знання з питань військової служби, охорони здоров'я, цивільної оборони. Авторський колектив підручника відобразив сучасне бачення різних аспектів військово-патріотичного виховання у його

теоретичних засадах та практичних підходах. Викладений матеріал покликаний формувати в учнів життєво необхідні знання, вміння і навички щодо захисту Вітчизни та дії в умовах надзвичайних ситуацій.

Генерал-лейтенант Павло Ткачук 

доктор історичних наук, професор, 

начальник Національної академії сухопутних військ 

імені гетьмана Петра Сагайдачного"

А так виглядає примірник авторського рукопису, який отримали автори для редагування. Це не маленька книжечка вийде! І ось вже тиждень як оригінал-макет був відправлений директором львівського видавництва "Світ" І.Мельником - нашим партнером у цьому проекті на конкурс підручників до Міністерства освіти і науки України. На днях ми розмістили статтю про Міжнародне гуманітарне право (читати ТУТ). Саме цей матеріал і десятки сучасних тем увійшли до нашого підручника. Один з авторів сказав, що він воював, викладав військову справу, робив багато чого у житті, але те, що буде ще й письменником, ніколи не міг подумати. Отож, панове автори, з Днем письменника! Бажаємо успіху важливій справі - перемозі творіння львівських і київських патріотів у конкурсі підручників Захисту Вітчизни!  

Правила війни згідно вимог МГП і агресія Росії проти України

27 грудня 2017 року у рамках звільнення згідно Мінських домовленостей Україна отримала 73 полонених, а передала бойовикам 233 особи з числа бойовиків так званих самопроголошених республік ЛНР-ДНР. Востаннє обмін полоненими відбувся більше року до цієї дати. Наші військові, журналісти, науковці та прості громадяни України, які були заручниками та полоненими значний період часу, інколи жахливі три роки, повідомили ЗМІ та українським посадовцям про жахливе поводження з ними під час перебування у полоні. Ці події спонукали мене переглянути зміст уроку "Міжнародне гуманітарне право" у програмі предмету Захист Вітчизни. Тепер мій урок матиме назву: "Основи Міжнародного гуманітарного права (МГП).Правила війни згідно вимог МГП і агресія Росії проти України". Учні повинні чітко знати на українських прикладах про цю важливу ланку діяльності цивілізованого світу у напрямку збереження миру на Землі. Дивіться Текст заняття повністю