Самооборона відвідала обласні змагання "Сокіл ("Джура")

Керівник Центру військово-патріотичного виховання Самооборони "Галичина" заступник голови комісії освіти і науки Громадської Ради про ЛОДА С.Хараху три дні був волонтером та мав можливість спостерігати за проходженням обласного етапу Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»), присвяченого 110-й річниці від дня народження Р. Шухевича.

Цього року у грі взяли участь 34 команди (рої) з районів, міст та ОТГ Львівської області, а також рій «Ватра» Варварівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Кремінської районної ради Луганської області (керівник Анжела Сергіївна Євсєєва, вчитель курсу «Захист Вітчизни»), який активно включався в усі етапи гри поза конкурсом. Вразила присутніх змістовність, висока духовність та майстерність виконання гостями літературно-мистецької композиції на конкурсі «Ватра «Слава Героям».

Впоряд виконує команда з Сихова. Керівник команди А.Шевчук

На урочистому відкритті у м. Сколе були присутні головний спеціаліст МОН України Анатолій Грива, директор департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації Любомира Мандзій та головний спеціаліст Юрій Савчин, заступник голови Сколівської районної державної адміністрації Ярослав Лепісевич, заступник голови Сколівської районної ради Юрій Допілко, голова товариства «Просвіта», гість із Луганської області, Євген Дзюба, учасники АТО Степан Скольський, підполковник Національної гвардії України Ростислав Вовк, офіцер Академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного Тарас Гривул, отці – військові капелани: Володимир Борис із м. Сколе та Ростислав Височан із міста Нового Роздолу.
На дитячій турбазі «Карпати» рої змагалися за право стати кращими стрільцями з пневматичної зброї, слідопитами в «Козацьких перегонах», демонстрували уміння надавати невідкладну медичну допомогу у конкурсі «Рятівник», долати козацько-туристську смугу

перешкод, варити козацький куліш, випробовували себе у спортивному орієнтуванні та облаштуванні місця для відпочинку і ночівлі в умовах природного середовища, цікавими були ігри «Відун» (інтелектуальне змагання з історії України за зразком «Що? Де? Коли?»), «Теренова гра», конкурси ватра «Слава Героям» (представлення творчо-мистецького завдання), «Добре діло» (звіт про доброчинні справи рою), тощо. Деталі на сайті Департаменту освіти і науки ЛОДА читати ТУТ.
Про переможців написав інструктор Центру Самооборони "Галичина" вчитель Захисту Вітчизни СЗШ№32 офіцер запасу ЗСУ тут Ігор Дзюба. Наступного дня ми взяли у нього інтерв'ю, адже Ігор Дзюба був членом суддівської команди цієї гри і бачив весь процес зсередини.

І.Дзюба судить змагання з дужання

С.Хараху - Скільки часу організаційна група готувала обласні змагання з огляду на вашу схвальну оцінку?
І.Дзюба - Цей рік є показовим з того часу, що я знайомий з цією грою. Бо було дуже багато підготовчої роботи. Робота групи організаторів тривала з грудня місяця.Крім того був проведений настановчий семінар, де були напрацьовані певні елементи, чітко розписані умови всіх етапів. І дітям було цікаво брати в них участь.
- З силових структур були залучені в підготовку та проведення гри представники?
- З Національної поліції були та з Нацгвардії. Також була присутня рятувальна служба ДСНС. Бо буле побоювання, що якась команда може заблукати.
- Які етапи були найскладніші, де Ви, пане Ігор, бачили слабку підготовку команд?
- Єдиний етап - це смуга перешкод. Не всі команди готові до туристичної техніки.
- Як би ви оцінили роботу суддівської колегії?
- Цього року це була найкраща суддівська колегія, вона відпрацювала дуже добре. Якщо минулого року не відбувалось навіть засідань ГСК, а цього року дуже швидко засідала ГСК і вирішувала всі проблеми.

Головний суддя п. Євген пояснює учням проблеми з влучністю
нових гвинтівок

- Кого би ви виділили з керівників команд-учасниць?
- Я би подякував керівнику команди Борислава, яка зробила суттєвий поступ в підготовці. Минулого року у них все було не так. А цього року вони у впоряді другі! Мене здивувала команда переможець. Я боявся, що творчий конкурс вони повторять з минулого року і я це не сприйму. Але вони показали зовсім інший творчий конкурс.
- Яка була наймолодша команда-учасниця гри?
- Це команда Кам'янко-Буського району, де були учні 7-9 класів.
- На яку оцінку можна оцінити чиновників, які відповідали за захід?
- З боку Центру краєзнавства і туризму вони заслуговують високих оцінок, бо зі своєю задачею впорались. З боку департаменту освіти були хіба упущення у висвітленні заходу в ЗМІ та на телебаченні.
- Як ви ставитись до місця проведення змагань.
- Якщо ми залучимо до керівництва підготовкою гри в межах області обласного голову або заступників, то місця проведення можна значно покращити та міняти на інші кожний раз в різних районах області. Щоб діти вивчали свій рідний край.

Показові змагання з теренової гри. Дівчина зубами зірвала
пов'язку з противника. Перемога!

На нашу думку цьогорічні обласні змагання у на Львівщині були організовані на високому рівні. Кількість команд та їх рівень підготовки до різних етапів випробувань була також вищою за оцінкою як суддів так і тренерів команд. Відчувалось, що суддівська група діє однією командою та приймає рішення без зайвих дискусій та опозиції до Головного судді. Щодо останнього, то Головний суддя гри, заступник директора з навчально-виховної роботи Станківської СЗОШ І-ІІІ ступенів Стрийського району, п. Євген Нестеренко був відкритий до дискусії на всіх рівнях. Показовим була його зустріч з учнями представниками однієї з команд Львова, які були незадоволеними рівнем організації одного етапу - стрільби. На ній п. Євген пояснив об'єктивні обставини та приніс вибачення за якість рушниць, які просто не встигли пристріляти. Це чудово в плані відкритості та демократичності в плані проведення змагань. Також сподобалось, що в таборі була присутній достатній рівень дисципліни та порядку. Реакція на порушення вимог таборування була різкою в одному з випадків - команду-порушницю дисципліни було одноголосно дискваліфіковано за знайдені заборонені продукти харчування - алкогольний напій. Рівень

А.Шевчук дає поради на кухні черговим рою.

організації побуту можна оцінити на слабеньку четвірку. Адже за наявності вільного та достатнього доступу до холодної чистої води, доступу до душових та гарячої води у дітей не було і вони змушені були митись в річці за межами табору на необладнаному пляжі. І туалети для дітей ще були з часів напевно часів Хрущова - побілені вапном перегородки та отвори в бетонній підлозі. І відсутні двері в туалет та тримачі з туалетними папером. Над цим треба працювати негайно! Також відсутність представників телебачення та обласних ЗМІ була дивною, адже організатори запросили офіційно журналістів на цей важливий захід для дітей та молоді. Це потребує окремого напрацювання.

Сухпай армії США

Під час військово-польових навчань віськовий інструктор ветеран АТО друг Сергій розповів про систему харчування армії США в польових умовах - про сухпай американських військових. Така інфо набагато цікавіша і корисна для учнів під час військово-польових навчань чи занять предмету Захист Вітчизни ніж, наприклад, будова пневматичної гвинтівки. Ми розповідаємо про те, як ДЕРЖАВИ годують своїх захисників. Щоб не годувати потім окупантів. Ця розповідь лягла в основу цього ВІДЕО. А за наступним посиланням цікава інформація про Сухпаї армій світу. 
Війна-війною, але обід за розкладом! І наш новий сухпай ЗСУ зусиллями волонтерів вже починає дотягувати до стандартів НАТО. Ось так він виглядатиме вже скоро Сухпай ЗСУ

Реформа військово-патріотичного виховання та предмету Захист Вітчизни в школі

Існує вже багато законодавчих актів, концепцій, програм про посилення військово-патріотичної роботи з молоддю. Часто вживають національно-патріотичне виховання і військово-патріотичне разом і змішують Боже з праведним. Найголовніша різниця у цих видах виховної роботи полягає, по-перше, у тому, що національно-патріотичне включає у себе військово-патріотичне, а по-друге, військово-патріотичне включає у себе мілітарну складову – заняття зі зброєю, військову дисципліну, стройові та тактичні вправи та ін. Національно-патріотичне виховання дітей та молоді – це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.

Патріотичне виховання – складова національного виховання,  головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків,  до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави. 

Складовою частиною патріотичного виховання, а в часи воєнної загрози – пріоритетною, є військово-патріотичне виховання (далі ВПВ), зорієнтоване на формування у молодої особи готовності до захисту Вітчизни, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу в Збройних Силах України як особливому виді державної служби. Його зміст визначається національними інтересами України і покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її безпеки від зовнішньої загрози. Робота з військово-патріотичного виховання учнівської молоді має проводитися комплексно, в єдності всіх його складників спільними зусиллями органів державного управління, а також освітніх закладів, сім'ї, громадських організацій та об’єднань, Збройних Сил України, інших силових структур. Це описано в Концепції допризовної підготовки і ВПВ молоді (Президент України; Указ, від 25.10.2002 № 948/2002)

Але ситуація насправді виглядає не так теоретично гарно. Чиновники всіх рівнів підміняють питання військово-патріотичного виховання допризовною підготовкою, яку повністю скинули на плечі шкільних вчителів. Ця практика була останніх півстоліття. І далі нічого не змінилось. В результаті маємо банальну статистку – ні до війни, ні під час війни з Росією та її найманцями українські військомати не можуть виконати 20 % плану призову допризовної молоді. У деяких областях ситуація вирівнялась. Але, наприклад, у м. Львові призовники масово ухиляються від призову на строкову службу. Це показує неефективність роботи з допризовною молоддю в школах і відсутність системної роботи у інших структурах влади.

Цього року щоб подолати цю проблему та зробити сучасним предмет «Захист Вітчизни» у школах вже двічі – у квітні та травні збиралась робоча група Міністерства освіти і науки. Однак у її роботи виявилось багато критичних проблем. Перша проблема – завдання керівників освітнього відомства не були виконані. А заступник Міністра П.Хобзей поставив такі завдання: виробити програму таку, щоб за нею займались і хлопці і дівчата разом, поміняти керівника групи на іншого достойника, зробити програму для дітей без зайвої мілітаризації, але військово-патріотичну. Цікавим є питання щодо керівника робочої групи - лейтенанта запасу, кандидата педагогічних наук, доцента кафедри військової підготовки Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського Віталія Лелеки. Член робочої групи, представник Львова, заступник директора Класичної гімназії при ЛНУ ім. Івана Франка Сергій Хараху вивчав склад робочої групи, бо запідозрив частину її членів у проросійських поглядах. Про більшість членів робочої групи немає жодної корисної інформації в мережі Інтернет, жодного вартісного уваги наукового та методичного доробку. А от В.Лелека активно представлений у російському сегменті соціальних мереж – у Вконтактє та Одноклассніках, причому з проросійським постами та святкуваннями радянських та російських свят. Ніде цей «освітянин» не представив своєї української позиції, на робочій групі спілкувався російською, хоча українською володіє і деколи висував певні тези державною мовою. І ще одним неприємним моментом була його бійка на футбольному полі, яку він розпочав, про що писали місцеві ЗМІ міста Миколаєва. На другому засідання С.Хараху висловив недовіру цьому чоловікові, однак група його підтримала. Проти такого керівника групи також виступив член групи співробітник науково-дослідної частини історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка, упорядник видання "Історія українського війська"  В.Павлов. Навіть представник Міністерства Р.Гладківський не висловив обурення з цього приводу, що проросійський офіцер запасу очолює з його ж подання роботу над … патріотичним предметом!

Другою проблемою предмету є і будуть радянські стандарти програми викладання предмету Захист Вітчизни. Якщо у Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Сагайдачного вже вивчають нову сучасну зброю українських виробників,  у Київському військовому ліцеї імені Богуна також вивчають українську зброю, то більшість членів робочої групи не захотіли вивчати українську зброю – штурмові гвинтівки «Форт-221» та пістолети українського виробництва. Аргументи були надумані – ми ж воюємо калашами радянськими треба ВЧИТИ і дітей стріляти з цієї зброї. Це при тому, що в школах немає навчальної зброї БУДЬ-ЯКОЇ у 90% шкіл, що АК морально застаріла зброя минулого століття. Навіть присутні ветерани АТО не сказали про те, що тоді давайте розкажемо про тюнінг АК та український Форт АК. 

На засіданні робочої групи МОНу інструктор НГУ військової підготовки за стандартами НАТО ветеран двох воєн з росією Мераб Кікабідзе  сказав дуже просто: "Те, що я зараз бачу і чую на вашій групі - це СЕРП І МОЛОТ!"

Решта часу - це було намагання підлаштувати програму предмету під потреби країни, яка воює, і зберегти традиції радянської системи підготовки. А як інакше, якщо 90 відсотків впевнені, що головне у цьому предметі - це вогнева і тактична підготовка! І знову НІХТО (майже) не піде за призовом до військоматів. Бо - головним ж є не ПАТРІОТИЗМ від першого уроку до останньої вправи на навчально-польових зборах на полігоні, а мілітарна підготовка!
Цікавим тестом на принцип роботи групи був епізод з уроком, під час якого діти повинні були ознайомитись з євроатлантичною інтеграцією України у військовій сфері. Я запропонував свою пропозицію внести такий текст у зміст уроку "Вступ України у НАТО", бо попередньо надіслані пропозиції Центру військово-патріотичного виховання Самооборони "Галичина" не були враховані. Лише новий проект програми, який запропонувала київська вчителька Захисту Вітчизни і фізкультури містив розділ про Нацбезпеку, але не містив уроку про НАТО. Тут, до речі, дуже цікаво. Бо ніхто не мав програми, а моєї ніхто не питався. А от київська вчителька відразу після мого виступу вивела свій варіант (типу компроміс з радянським варіантом з Миколаєва) на екран, причому з комп'ютера Лелеки, бо її власний глючив. Дуже дивна було ця вовтузня старих знайомих між собою членів робочої групи ще з часів напевно Ющенка. Але повернемось до НАТО. В програмі та пропозиціях зі Львова було чітко  вказано в змісті уроків чи тем, що Росія - це ворог України, що у нас воєнна агресія росії, що армію розвалювали послідовно на догоджання кремлю, що єдиний вихід - рухатись в члени НАТО та робити реформи в армії. А от у варіанті, який знову несподівано і чарівно виринув у вчительки зі школи імені Карбишева у місті Києві, не було жодного натяку на ворожість Росії, на стратегічні завдання Нацбезпеки - захистити державу від росії, на слово НАТО. Було речення "Євроатлантична інтеграція", але це ширше (про що і казали присутні). Прохання поставити пропозицію львів’янина С.Хараху на голосування відхилили. Тоді він сказав: "Я співпрацюю з Центром НАТО в Україні, і мені сьогодні треба буде відправити звіт про небажання виконувати ключову засаду Нацбезпеки України - вступ до НАТО. А для цього треба назвати скільки було за і проти." І тут представник Міністерства з місця: "Все, включаємо, всі за!" Досягнуто було більше - тепер в програму має бути текст ще і про формати співпраці України НАТО! І це БЕЗ ГОЛОСУВАННЯ! А приміщення, де проходила дискусія, на дверях мало назву "Клас НАТО" з усіма плакатами та наочними матеріалами про Альянс. Це було би смішно, якби не так сумно... Представник Центру воєнної політики та політики безпеки з Києва, який якось тут опинився на засіданні, все спробував пояснити, що існує окрім НАТО ще європейська система безпеки. С Хараху запитав: "Росія є членом європейської "системи безпеки"? - "Так" - відповів редактор журналу Центру (як з'ясувалось колишній). "Тоді чому я маю розповідати учням про системи, які неефективні, і в них входить ще й наш ворог? Тільки НАТО, Росія ще на жодну країну з Альянсу не намагалась навіть криво подивитись! Решта для школярів несуттєві речі"! 

Цікаво було слухати дискусію про вогневу підготовку колишніх радянських військових та інструкторів з НАТівських стандартів підготовки НГУ, які були присутні на групі. Тема уроку: "Внутрішня та зовнішня балістика". А ось тут інструктор-ветеран АТО каже, що реально воює, тренує бійців тепер, яка балістика кулі, що робиться в стволі та з газами, НЕ ЗНАЄ САМ і нікому не розповідає! Для чого ЦЕ дітям, які і до війська може не підуть ніколи? Балістику відправили на цвинтар! :) Пропозицію від вчителів Галичини забрати удари багнетом та штиковий бій з основ самозахисту почули. І настільки добре, що САМОЗАХИСТУ взагалі НЕ БУДЕ!

Отже, більшість присутніх виявились такими, яким все рівно, хто у них голова - патріот чи ватник, бойовий офіцер з АТО чи кадровий, який не був на війні, бо він прихильник Росії. І про події в групі немає жодного документу. Бо протокол не вівся, а навіщо, бо з протоколу можна побачити хто є хто, які пропозиції ставились, які ні, можна побачити, що настанови П.Хобзея НАВІТЬ не виносились на голосування та обговорення.

Боротьба з проросійськими впливами та консервативністю вчителів радянської школи триває.

Оборонний вісник приєднується до дискусії

Вже кілька матеріалів та методик Центру військово-патріотичного виховання Самооборони "Галичина" знаходили своє місце у фаховому виданні Центру воєнної політики та політики безпеки http://defpol.org.ua/  журналі "Оборонний вісник". Пропозиції наших інструкторів щодо змін у

проекті нової програми Захисту Вітчизни у школах України були надруковані у номері 5 за цей рік у рубриці "Викладаємо Захист Вітчизни по-новому". Ці вісім пропозицій торкались змін  у завданнях предмету з акцентом на патріотичне, а не мілітарне виховання, принципів формування життєвих компетентностей, а не банальної підготовки до служби у армії, запровадженню нових тем та розділів як "Нацбезпека", "Історія українсько-російської війни 2014-2017 років", "Культури зброї", "Індивідуальна безпека українця", "НАТО. Від партнерства – до набуття Україною членства в Північноатлантичному альянсі" та ін. Також пропозиції торкались і запровадження тактико-вогневих завдань з практичної стрільби різними видами зброї, і оновлення занять з військово-прикладних видів спорту, які вже, до речі, стали офіційними видами спорту поруч  з визнаними національними "Бойовим гопаком", "Спасом", "Хортинг". Читати  тут Вкладка "Захист Вітчизни" повністю.

Мене зацікавила стаття Миджги В.М., вчителя предмету "Захист Вітчизни" про психологічну структура діяльності з підготовки учнів до служби в армії. Це тема модна, згідний. Це ми обговорювали на групі МОНу під час "творіння" нової програми Захисту Вітчизни два тижні тому. Всі члени робочої групи зупинились на тому, що ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА - темний ліс для простого вчителя. Треба підключати професійних психологів. Я стояв на тому, що психологічні заняття за урок 45 хвилин не проведеш. Простий тренінг з якоюсь практичною вправою та отриманням зворотньої інформації на обговоренні може бути до 2-5 годин. А тут цілий розділ 3-5 уроків по 45 хвилин. Це не серйозно. І ось ця стаття... Я подивився дату, коли вона була підготовлена. Це 2015 рік. Джерела інформації, якими користувався автор, у статті не вказані. Але ось це джерело в мережі дало такі результати. Вся теоретична база будувалась на матеріалах психологів 1996 року і раніше. Це ще фактично совдепія! Чому я так взявся за психологію. От цитата: "Підготовка молодих людей до служби в армії, до виконання свого громадянського обов’язку, до захисту України – одне з головних завдань держави, школи. Як засвідчує аналіз, рівень готовності молоді до служби у Збройних Силах за останні декілька років знизився. Значна частина педагогів вважає, що підготовка учнів до майбутньої служби в армії є справою лише викладачів предмету «Захист Вітчизни». Формування готовності до військової служби бачиться окремими вчителями як «розвиток учня взагалі», поза його віком, індивідуальними особливостями, без урахування впливу соціального середовища. Разом з тим, розвиток учня як майбутнього воїна, починаючи з 1-го класу, проходить в єдиному навчально-виховному процесі, має свої особливості у молодшого школяра, підлітка і старшокласника." 

Я пошукав завдання "готувати молодих людей до служби в армії" в проекті нового закону про освіту. Не знайшов. Дійсний зараз Закон про середню освіту пише так: "Завданнями загальної середньої освіти є: виховання громадянина України; формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду; виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовка учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності; виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина; реалізація права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань; виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей Українського народу та інших народів і націй; виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів (вихованців)." Де тут про СЛУЖБУ У АРМІЇ? Хіба у виділеному мною фрагменті. Колега трохи помилився! Але на його блозі я знайшов таку табличку на іншу тему. От Вікіпедія пише про прицільну дальність АК-74 у 600 метрів. А АК-103 має скромно 500 метрів ефективну дальність вогню. Ветерани кажуть що кучно кулі лягають в ціль лише до 200-300 метрів. А якщо ствол нагрівається у бою, то це вже крапка з влучністю. А М-16А3 має влучність, яка наближається на відстанях 100-300 метрів до якості снайперки Драгунова. Це обман учнів і це дуже погано, якщо такі таблиці показують у школах. Це вихваляння радянської зброї, яка виготовлена у минулому столітті та не змінювалась досі? І АК-74 у наших військових виготовлені не у росії, а у СРСР і нам цей весь радянський металобрухт залишився у спадок. Ще одна неправда у таблиці!

Мені не вдалось переконати членів робочої групи МОНу про необхідність починати вогневу на уроках з вивчення зброї українського виробництва - з Фортів - від пістолетів до кулеметів. Аргументи були такі - ми воюємо радянським і сучасні стандарти будуть не скоро! Завіса! Щось подібне і щодо психологічної підготовки - практичних занять я не побачив. І чекаю, коли в школах запровадять психологічні тренінги на теми лідерства, антистресових методик, групової терапії психологічних проблем та ін. Тільки який вчитель Захисту Вітчизни зможе їх проводити? Радянський офіцер-пенсіонер? Питання відкрите! 

Герой Сумрак і Київський військовий ліцей

Ця стаття про патріотизм та військову освіту юнаків. 24-25 травня керівник Центру Самооборони "Галичина" перебував у м. Києві на засіданні робочої групи освітян з розробки нової програми Захисту Вітчизни в школах. Зранку вийшов з метро і пішов за гугл-картою до орієнтиру "Суворов". Однак знання військової топографії мене підвели - пам'ятника російському воєначальнику, який мав би стояти навпроти колишнього суворовського училища і вказувати шпагою на "вороже" нам НАТО - на захід, я не знайшов. Тому "вийшов на контакт з місцевим населенням" і мені показали через дорогу - ось Ліцей!

 Я знав, що начальником ліцею призначили більше року тому Героя України, видатного командира, генерала Ігора Гордійчука. І для мене було честю підійти і подякувати йому особисто за мирне небо над моїм містом, за спокій в оселях не тільки моїх учнів, але й всіх українців. Це було моє друге завдання. Перше - це робота у групі, про що можна прочитати тут,  тут і тут. Ще у 2015 році я підготував урок про бої на Савур-могилі та про Героїв тих боїв. Цей урок був після теми "Історія російсько-української війни 2014-20... років" і на ньому я показував відео про Сумрака і його побратимів. А завершував урок вже цього року - фрагментом параду на День Незалежності України. 23 серпня 2016 року Гордійчуку присвоєно військове звання генерал-майора. Погони генерал-майора були вручені Президентом України якраз під час параду з нагоди 25-ї річниці Незалежності України.

Перед обідом я швиденько побіг до приймальної генерала на другий поверх, але до нього була чимала черга. Я із подивом занурювався у проблеми ліцею та ліцеїстів. Одна велика група ліцеїстів вийшла з кабінету Гордійчука і я почув такі слова генерала до вчительки: "Нічого що хлопець не вчить біологію, може він її не любить. От якби він не любив Захист Вітчизни та фізкультуру, я би його відразу відрахував!...." Людей було багато, тому я пішов на обід до приміщення, де харчуються обідами вчителі. По дорозі я подумав, що може ж було всім членам робочої групи зайти. Їм випав реальний шанс поговорити з РЕАЛЬНИМ ГЕРОЄМ, а не бутафорними ветеранами ВОВ чи ще якимись учасниками АТО (сорі, вони є дуже різні). Але це турбувало видно лише мене, бо коли я підійшов до представника Міноборони з цієї пропозицією, він так доволі прохолодно до цього поставився. Я подумав, мені свої робити, зайду сам і потім розповім дітям, що бачив легенду. І тут за годину заходить цей пан і каже, що зустріч з заступником Міністра буде у кабінеті Гордійчука! Молодець, справжній вояка - влучив одним пострілом у дві мішені! :). ВІДЕО з цією розмовою.

Зверніть увагу на кілька моментів на відео. Заступник Міністра П.Хобзей запитався про можливість об'єднання навчання хлопців і дівчат разом на уроках Захисту Вітчизни. Всі сказали, що ні, це не можливо. Вірно! Коли така програма, яке може бути об'єднання? Якщо програма скерована на безпеку учнів, на їх майбутні навички жити в умовах сусіда - ворожої росії, якщо імовірність надзвичайних ситуацій є великою, бо іде війна та виникають нові загрози цивілізованим суспільствам Європи, то урок разом з дівчатами сам напрошується! Якщо ж бігати з калашем, його збирати, розбирати та воєнізований крос - це не для всіх, звісно. Це називається компетентнісний підхід, коли учням даєш практичні знання. А от право поглиблювати їх можна у позашкільних установах та клубах. Натомість члени робочої групи кажуть, що ми маємо готувати молодь до армії. Це типовий мілітаристський підхід! А один з членів групи колишній командир і ветеран АТО, який якимось чином "увійшов" у склад групи і сам казав, що він приїхав самостійно, так цей прямо заявив, що військовою підготовкою має займатись школа і всі мають служити так як у Ізраїлі. Щойно перед тим представник міністерства та куратор групи Р.Гладківський каже, що людина МАЄ ПРАВО вибору - Захист Вітчизни чи медико-санітарна підготовка (про дівчат). І всі - ага,ага! І тут же право людини НЕ БРАТИ до рук зброю (до речі як і передбачено сучасним законодавством України) відверто потурається - мають служити всі - і хлопці і дівчата! Я скажу відверто - члени робочої групи фахівці у військовій справі минулого століття, але абсолютно консервативні як методисти. Ніхто з них ні разу не згадав про те, що для допризовної і фахової військової підготовки до кінця цього року згідно Указу Президента мають бути створені по областях та містах України Центри військово-патріотичного виховання. Наш Центр - один з них, і створений був Самообороною за два роки ДО Указу. І успішно діє! А тут один з критеріїв безпеки КОЖНОГО громадянина - основи самооборони викинули ВЗАГАЛІ з програми. Бо одна година, сказали на групі, - це щоб розповісти лекцію про те, як добре володіти прийомами самооборони! Дуже нефахово аж руки опускались від цих фокусів а часом і абсурду типу як з балістикою кулі чи будовою прицілу нічного бачення!
Я подякував генералу Гордійчуку вже після того, як всі прощались. А увечері взнав, що 5 іногородніх залишаються ночувати в ліцеї. Увечері перед сном ліцеїсти босоніж та в капцях ганяли м'яча в коридорі - офіцер-вихователь вже вдома і не бачить. Там же в коридорі стояв турнік. Правда, я не встиг побачити спортсменів, які би увечері попідтягувались на класному турніку. А зранку я сам тихенько вийшов на традиційну ранкову пробіжку та заняття на спортмайданчику. А спортмайданчик у ліцеї крутезний (див.фото)! Особливо мене здивувала конструкція навпроти головного входу з рекламно-агітаційними матеріалами про ліцей. Коли я зранку на пробіжці пробігав повз неї, щось запідозрив. За кілька хвилин мої підозри справдились! Патріотичне керівництво ліцею тупо заховало Суворова, якого я вчора шукав як орієнтир! Знаю точно, що він не захований, щоб чекати зміни влади та героїчного повернення у всій свої бовваній красі, що скоро він буде перенесений у якийсь музей радянської епохи. Бо у дискусії члени робочої групи на моє зауваження, що вступ до Євросоюзу та до НАТО - це Указ Президента, рішення РНБО та завдання для Уряду і всіх нас сказали, УВАГА, у нас то одна влада, то інша. Буде новий президент і може все змінитись! Я аж підстрибнув: "НЕ СПОДІВАЙТЕСЬ, панове ватники! Ми не допустимо, щоб курс змінився! І ніхто не заперечив, крім мене. А один методист взагалі сказав, що скільки у нас було військових доктрин і ще не одна буде! Це він, не читаючи її ВЗАГАЛІ, думає, що це якась інструкція або лист МОНу!  За 25 років було фактично дві концепції воєнної доктрини. В першій 1993 року та її редакції 2004 року у нас були мир, дружба та цукерки з росією і визнання її старшим братом та брехня про співпрацю з НАТО. А друга, тут вже ми-патріоти аплодуємо - росія ВОРОГ, ми відкидаємо позаблоковий статус і реформуємо військо за стандартами НАТО! Все, за порєбрік! Патріоти знесли владу клану януковича, знесли комуністів з їх брехливими символами, ми добиваємо і пострадянську вату та щурів кремля! І доб'ємо, якби ви не противились за власним невіглаством чи за гроші росії! І з програмою все буде добре!
І хвала ліцею! Відчувається, що у старовинних стінах цього закладу дійсно виростуть патріотичні військові або цивільні спеціалісти, які з вдячністю згадуватимуть свою казарму, клас НАТО, лазарет та варені яйця на сніданок! Коли у них такий генерал начальником  - варіантів не лишається! Слава Україні, слава Героям!