Центр військово-патріотичного виховання Самооборони "Галичина" (авторський блог Сергія Хараху): Україна

Відсутність нормативно-методичної бази з цієї донедавна забороненої на заняттях у школах чи ВНЗ теми - НАТО змушує Центр військово-патріотичного виховання Самооборони "Галичина" підготувати заняття про зміну воєнної доктрини України, вихід її з позаблокового статусу та повний розворот державного корабля у бік Європи, США і НАТО. Заняття може бути проведене у школі в рамках 2-х уроків, або в межах 1-ї пари у ВНЗ. Інструктори Центру проведуть такі заняття влітку на вишколах та у окремих школах.

Тема заняття: НАТО

Структура заняття

І.Організаційний етап......................................................................................2 хв.

ІІ. Тренування особового складу....................................................................2 хв.

ІІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності....................7 хв.

ІV. Вивчення нового матеріалу........................................................................50 хв.

1. Історія НАТО.

2. Україна і вступ до НАТО.

3. Переваги вступу у НАТО для Збройних Сил України та системи загальнонаціональної безпеки загалом.

V. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів .......... 25 хв.

VI. Підбиття підсумків .......................................................................... 3 хв.

VII. Домашнє завдання .................................................................

......... 1 хв.

Хід заняття

І. Організаційний етап

1. Шикування особового складу (двошеренговий стрій).

2. Привітання та доповідь викладачу.

3. Перевірка готовності до заняття.

II. Тренування особового складу. Крокування на місці та рух похідним кроком.

III. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

1. Опитуваним особового складу (узагальнення знань, отриманих на минулому занятті).

Вчитель ставить 2-5 запитань на тему минулого заняття/уроку.

2. Фронтальна бесіда з елементами бесіди. Військова доктрина України.

На одному з попередніх занять ми ознайомились з положеннями старої воєнної доктрини України. Український головнокомандувач – Президент країни Петро Порошенко ще не підписав нової воєнної доктрини. Але з вересня 2014 року Міноборони почало роботу над її проектом.

Загалом доктринальні питання у тому чи іншому вигляді виражені в різних документах: Конституції; Основах (Концепції) національної безпеки; Основах (Концепції) зовнішньої політики; різних законодавчих актах (наприклад, у законах України «Про основи зовнішньої та внутрішньої політики», «Про основи національної безпеки», «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про розвідувальні органи України», «Про цивільну оборону України» та ін.); у бойових та загальновійськових документах. І, звісно, сучасні процеси та гібридна війна на Сході України знайде своє втілення у новій воєнній доктрині. Ця війна змушує Україну вказати у цьому документі реальну назву єдиного ворога для нас – Росію. Цей ворог сильний і самотужки нам його не здолати. За часів Януковича та його посіпак у доктрину були внесені основоположні пункти, які не дозволяли нам готуватися до оборони від агресії з боку РФ. Тому маємо те, що маємо: був абсолютно оголений кордон, абсолютно невідпрацьовані плані відбиття нападу зі сходу, скорочена армія, знищені кадри або уведенні до керівництва агенти ФСБ або ворожої розвідки. І це на фоні низького бюджетного фінансування Збройних Сил. Важливим у військово-політичному житті країни стало підписанням Президентом України Закону про скасування позаблокового статусу України. Це означає більш інтенсивне просування на шляху до вступу України у Європейські та Північноатлантичні структури, зокрема і до військово-політичного альянсу НАТО.

3. Оголошення теми та навчально-виховної мети заняття.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Історія НАТО.

Для ознайомлення з історією створення Північноатлантичного Альянсу пропоную ознайомитись з презентацією (демонструється презентація та вчитель коментує сайти та дає відповіді учням, якщо вони запитують з місця)

2. Україна і НАТО етапи співпраці.

Треба зауважити, що діалог і співпраця з НАТО розпочалися відразу після закінчення холодної війни, коли Україна, яка щойно набула державної незалежності, вступила до Ради північноатлантичного співробітництва (1991 рік) і програми «Партнерство заради миру» (1994 рік).

Відносини набули подальшого розвитку внаслідок підписання у 1997 році Хартії про особливе партнерство, на основі якої було започатковано Комісію Україна – НАТО (КУН), що мала опікуватися розвитком співпраці. Хартія була доповнена Декларацією про доповнення Хартії про особливе партнерство (21 серпня 2009 р.).

Надалі співпраця продовжувала поглиблюватися на взаємовигідних засадах, причому Україна є єдиною серед держав-партнерів, яка брала активну участь в усіх операціях і місіях під проводом НАТО.

Травень 2002: Президент України Леонід Кучма проголошує мету щодо набуття Україною членства в НАТО. Під час засідання КУН у Рейк’явіку (Ісландія) міністри закордонних справ висловлюють прагнення піднести двосторонні відносини на якісно новий рівень.

У 2004-му Віктор Ющенко лобіював можливість вступу України в НАТО, а президент США Джорж Буш розповідав про переваги членства в Альянсі. Червень 2007: Україна вперше відряджає корабель ВМС для участі в антитерористичній військово-морській операції НАТО «Активні зусилля» на Середземномор’ї, після чого восени надсилає другий корабель. Лютий 2010: Новий уряд України під керівництвом Президента Віктора Януковича ухвалює рішення про продовження співробітництва з НАТО, однак знімає з порядку денного питання про потенційне членство України в Альянсі. Україна стає першою державою-партнером, яка долучилася до операції під проводом НАТО із протидії піратству поблизу берегів Сомалі «Океанський щит».

Рік у стані війни з Росією – 2014 став дуже плідним на співпрацю Політичний діалог України з Альянсом забезпечується шляхом двосторонніх контактів на всіх рівнях, включно з міжпарламентським виміром. Головним механізмом розвитку двостороннього діалогу є Комісія Україна–НАТО (КУН), створена в 1997 р. на виконання положень Хартії про особливе партнерство.

7 серпня 2014 р. Генсекретар НАТО А.Ф.Расмуссен здійснив візит в Україну.

4-5 вересня 2014 р. Президент України П.О.Порошенко здійснив робочий візит до Великої Британії, де взяв участь у заходах Саміту НАТО (м.Ньюпорт), і зокрема у засіданні Комісії Україна-НАТО на рівні глав держав та урядів. За результатами засідання ухвалено Спільну заяву КУН.

8 жовтня 2014 р. Міністр закордонних справ України П.Клімкін здійснив візит до штаб-квартири НАТО, у ході якого провів зустріч з новообраним Генеральним секретарем Альянсу Йенсом Столтенбергом.

Започатковано формат зустрічі Групи друзів України в НАТО (1.04.2014 р.).

У рамках міжпарламентського діалогу Постійна делегація ВРУ бере участь у заходах Парламентської Асамблеї (ПА) НАТО, функціонує Міжпарламентська рада Україна–НАТО (попереднє засідання проведено у лютому 2014 р. у Києві). 24 липня 2014 р. відбувся візит делегації ПА НАТО на чолі з її Президентом Х.Бейлі в Україну.

24 листопада 2014 р. в м. Гаага на пленарному засіданні Осінньої сесії ПА НАТО прийнято політичну резолюцію Асамблеї № 411 стосовно підтримки суверенітету та демократії України.

2 грудня 2014 р. у штаб-квартирі НАТО відбулося засідання Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ. За результатами засідання ухвалено Спільну заяву КУН.

29 грудня 2014 Президент України Петро Порошенко затверджує законопроект, яким скасовується позаблоковий статус України, і проголошує намір України розпочати процес досягнення відповідності критеріям членства в НАТО й прагнення інтегруватися до євроатлантичних структур безпеки, зазначаючи при цьому, що рішення про подання заявки на вступ до НАТО ухвалюватиметься на всеукраїнському референдумі.

Внаслідок російсько-української військового конфлікту НАТО розширила підтримку, що надається Україні у галузі розвитку потенціалу і розбудови можливостей.

Сучасна співпраця з НАТО відбувається у кількох напрямках – політичному, військовому, науково-технічному і напрямку реформи всієї оборонної системи України. Політичний діалог України з Альянсом забезпечується шляхом двосторонніх контактів на всіх рівнях, включно з міжпарламентським виміром. Головним механізмом розвитку двостороннього діалогу є Комісія Україна–НАТО (КУН), створена в 1997 р. на виконання положень Хартії про особливе партнерство.

7 серпня 2014 р. Генсекретар НАТО А.Ф.Расмуссен здійснив візит в Україну.

Започатковано формат зустрічі Групи друзів України в НАТО (1.04.2014 р.).

Ключовим системним документом розвитку співробітництва з НАТО та важливим інструментом здійснення реформ в Україні за підтримки Альянсу є Річні національні програми співробітництва Україна–НАТО (РНП), перший цикл імплементації яких був розпочатий у 2009 році. РНП затверджується Президентом України та містить 5 розділів: політичні та економічні питання, оборонні та військові питання, ресурсні питання, питання безпеки та правові питання. До реалізації РНП залучаються центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, неурядові організації.

Особливе партнерство з НАТО є невід’ємною складовою євроінтеграційного курсу України. У цьому зв’язку Україна продовжує розглядати РНП як ефективний інструмент для здійснення євроінтеграційних реформ. Проект РНП-2015 опрацьовується причетними ЦОВВ.

Для розвитку практичного співробітництва під егідою КУН створено 5 спільних робочих груп Україна-НАТО (СРГ): з питань воєнної реформи; оборонно-технічного співробітництва; економічної безпеки; планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру; науки і захисту довкілля.

Основною платформою, на якій здійснюється взаємодія України з НАТО в оборонній сфері, залишається Спільна робоча група Україна – НАТО з питань воєнної реформи. Під егідою групи функціонує низка проектів, що сприяють реформуванню сфери безпеки і оборони, у тому числі: з подолання корупції, професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки та оборони, реформування системи військової освіти в Україні, перепідготовки та соціального захисту військовослужбовців.

Перспективним напрямом є участь України у багатонаціональних проектах у рамках Концепції НАТО "Розумна оборона". Україна приєдналася до проектів із захисту портів та гендерних перспектив.

Важливим напрямом залишається оборонно-технічне співробітництво з НАТО, що дозволяє використовувати міжнародну кооперацію в інтересах розвитку озброєння та оборонно-промислового комплексу України. НАТО надає допомогу Україні в утилізації надлишкових боєприпасів, протипіхотних мін та стрілецької зброї.

25 червня 2014 р. міністрами закордонних справ держав-членів НАТО прийнято рішення щодо можливості започаткування 4-х нових трастових фондів з метою сприяння зміцненню обороноздатності України у таких сферах: модернізація систем командування, управління та зв’язку Збройних сил України, логістика та стандартизація, соціальна адаптація військовослужбовців, кіберзахист. Відповідне рішення було схвалене в ході засідання Комісії Україна-НАТО на найвищому рівні (4 вересня 2014 р., Саміт НАТО, Велика Британія). Обсяг внесків, задекларованих союзниками до бюджету згаданих ТФ, на початковому етапі склав 15 млн. євро.

У контексті надання консультативно-дорадчої допомоги передбачається посилити структури Альянсу в Україні за рахунок радників країн-членів НАТО. Радники з питань оборонного планування (від ФРН) та реформування сектору безпеки (від МВС Чехії) вже розпочали свою роботу в Києві. Також очікується прибуття радників з Туреччини (з проблематики кіберзахисту), Канади та Норвегії.

Військове співробітництво України з НАТО також набуло за останній час нових форм і розширилось. Продовжується участь Збройних сил України у поточних операціях Альянсу в Афганістані (Міжнародні сили сприяння безпеці), Косово (Багатонаціональні сили КФОР). У період з 24 вересня 2013 року до 2 січня 2014 року фрегат Військово-морських сил України «Гетьман Сагайдачний» виконував завдання в рамках антипіратської операції НАТО «Океанський щит» (Аденська затока). Україна також брала активну участь в антитерористичній операції НАТО в акваторії Середземного моря «Активні зусилля» шляхом залучення корвету «Тернопіль».

Опрацьовується питання участі українського національного персоналу в майбутній тренувально-дорадчій місії НАТО в Афганістані «Рішуча підтримка».

Україна продовжує участь в Силах реагування НАТО і є єдиним партнером Альянсу, який протягом останніх років здійснював внески до чергових ротацій СРН.

Здійснюється підготовка до започаткування практичного співробітництва в галузі кібернетичного захисту.

Співробітництво Україна – НАТО у військовій сфері здійснюється на виконання завдань Річної національної програми співробітництва Україна – НАТО у рамках Робочого плану Військового комітету Україна-НАТО та Індивідуальної програми партнерства.

Зазначеними документами передбачається реалізації широкого спектру завдань на короткострокову перспективу. Основними з яких є:

підвищення рівня оперативних спроможностей Збройних Сил України та досягнення взаємосумісності зі збройними силами країн Альянсу;
сприяння реформуванню та професіоналізації Збройних Сил України, впровадження у їх діяльність кращих військових стандартів;
забезпечення участі Збройних Сил України у операціях з підтримання миру та безпеки під проводом Альянсу, залучення до Сил реагування НАТО.

У рамках військового співробітництва з НАТО Збройні Сили України також приймають участь низці проектів та ініціатив Альянсу, що спрямовані на підвищення їх оперативних спроможностей та обороноздатності держави.

Науково-технічна та навчально-тренувальна співпраця значно посилилась у 2014-15 роках. На території України в 2015 році передбачено проведення низки українсько-американських навчань: "Фіарлес Гардіан-2015" (всього учасників 2,2 тис. осіб, з них до 1 тис. військових США), "Сі Бриз - 2015" (всього 2 травня тис. учасників, з них до 1 тис. військових США і до 500 військових з країн НАТО або програми "Партнерство заради миру") і "Сейбер Гардіан / Репід Трайдент - 2015" (всього 2,1 тис. учасників, з них до 500 військових США і до 600 військових з країн НАТО або програми "Партнерство заради миру")

Взаємодія України з НАТО у сфері науки та захисту довкілля розпочалася у 1991 р. і здійснюється із застосуванням механізмів програми НАТО/Партнерства заради миру «Наука заради миру та безпеки» (програма НЗМБ).

Метою програми є сприяння співпраці науковців з країн-членів і партнерів Альянсу та фінансування наукових досліджень в галузі безпеки (у формі виділення грантів на реалізацію багаторічних проектів, семінарів, курсів, тренінгів та зустрічі науковців).

Ключовим механізмом забезпечення координації та взаємодії співробітництва у сфері науки та охорони навколишнього середовища є Спільна робоча група Україна-НАТО зі співробітництва з питань науки та довкілля (СРГ), яка була утворена у 2000 р. Засідання зазначеної СРГ проходять раз у рік по черзі в Брюсселі та Києві відповідно.

Протягом 1998-2013 рр. в рамках програми НАТО «Наука заради миру та безпеки» реалізовані 27 спільні багаторічні проекти за участю українських науково-дослідних установ. Наразі на стадії виконання перебувають 13 багаторічних проектів загальним обсягом фінансування близько 3,5 млн. євро.

В 2014 р. союзниками було прийнято рішення про виділення грантів на реалізацію 13 проектів, запропонованих українськими вченими, загальною сумою фінансування близько 4,1 млн. євро.

Наразі проходять процедуру погодження в рамках НАТО проекти загальною сумою фінансування близько 1,5 млн. євро.

Станом на сьогодні, Україна перебуває на першому місці серед країн-партнерів Альянсу за кількістю наукових проектів та обсягом їх фінансування в рамках Програми НЗМБ.

З 2004 року Збройні Сили України беруть участь у Концепції оперативних можливостей (Operational Capability Concept). Ця Концепція створена з метою підвищення рівня взаємосумісності між підрозділами держав-партнерів, що беруть участь у програмі НАТО “Партнерство заради миру”, та держав-членів НАТО, посилення їх оперативних спроможностей за рахунок використання в навчально-бойовій роботі стандартів армій провідних країн, створення умов для участі у навчаннях та операціях під проводом НАТО, а також залучатися до оперативного чергування у складі багатонаціональних військових формувань високої готовності (під проводом НАТО, ЄС, ООН).

Основні елементи таких програм:

· посилена підготовка військ (сил) та індивідуальна підготовка особового складу з максимально ефективним використанням тренувальних інституцій НАТО та центрів досконалості;

· збільшення кількості військових навчань, особливо за участю СРН;

· більш ефективне використання сучасних технологій задля полегшення досягнення взаємосумісності та інтеграції необхідних спроможностей.

Ось, наприклад, зміст діяльності тренувально-дорадчої місії НАТО “Рішуча підтримка” в Ісламській Республіці Афганістан, у якій залучені 10 спеціалістів Українських Збройних Сил: ведення інженерної розвідки шляхів руху, об’єктів та місцевості; виконання заходів з протидії застосуванню саморобних вибухових пристроїв та знешкодження вибухонебезпечних предметів; чергування у складі сил зведеного загону швидкого реагування; надання спеціальної підтримки діяльності литовського національного елементу забезпечення. В середньому, протягом календарного року українськими саперами забезпечується знешкодження 12000-15000 од. вибухонебезпечних предметів, у т.ч. саморобних вибухових пристроїв.

3. Переваги вступу у НАТО для Збройних Сил України та системи загальнонаціональної безпеки загалом.

НАТО надає першорядного значення підтримці всеосяжних перетворень у галузі безпеки і оборони в Україні. Ці реформи мають вирішальне значення для демократичного розвитку України й зміцнення її здатності забезпечувати власну оборону. Нещодавно Прем’єр-міністр України Яценюк заявив наступне: "Уряд підписує з НАТО угоду про співпрацю у сфері підтримки. Це угода між Кабінетом міністрів України та організацією НАТО з підтримки, яка передбачає реалізацію 4 трастових проектів разом з НАТО, в тому числі військово-технічне співробітництво, засоби зв'язку, нові комунікації та інформаційні технології", - заявив він.

За словами Яценюка, Україна повинна відновлювати свої Збройні сили виключно за зразком найсильніших армій і найсильніших об'єднань, "які борються за мир у всьому світі і в першу чергу, це стандарти НАТО". Існує ряд аргументів на користь вступу України у НАТО:

Забезпечення нормальних умов служби й життя для військовослужбовців та їхніх сімей
НАТО — це допомога у разі надзвичайних ситуацій і техногенних катастроф
Механізм ухвалення рішень у НАТО шляхом консенсусу. Жодне рішення не може бути ухвалене за незгоди принаймні однієї країни
Членство в НАТО — це гарантії безпеки для України за невисоку ціну
Членство в НАТО — як крок до членства в ЄС
В Україні до участі у міжнародних миротворчих операціях військовослужбовців залучають лише на добровільних засадах за конкурсом
Членство в НАТО — це модернізація Збройних сил України
Співпраця підприємств оборонно-промислового комплексу України з НАТО
Гуманітарні програми НАТО
Проведення спільних військових навчань України із НАТО
Покращення відносин України з країнами, які нещодавно ввійшли до НАТО
Участь у міжнародних миротворчих операціях — це можливість заробити українським військовослужбовцям
НАТО — це протидія тероризму
НАТО – це кращі можливості боротьби з наркотиками

V. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів.

Провести у вигляді змагання між командами під умовними назвами «Морські котики», «Блакитні каски», «Крапові берети». Ставити питання з нового матеріалу і хто з команди підніме руку і дасть вірну відповідь, та команда отримує 1 бал. (подібно до брейн-рингу)

VІ. Домашнє завдання. На домашнє завдання учні отримують перелік питань, які вони повинні поставити вдома батькам з метою з’ясувати їх ставлення до вступу України у військові союзи, зокрема до НАТО. Зафіксувати результати у зошиті кількома реченнями.

Література та джерела інформації:

1. http://nato.mfa.gov.ua/ua/ukraine-nato/military

2. http://mfa.gov.ua/ua/about-ukraine/international-organizations/nato

3. http://www.nato.int/cps/uk/natohq/topics_37750.htm

4. http://interfax.com.ua/news/political/261288.html

5. http://www.radiosvoboda.org/content/news/26944808.html