Один етапів обласного конкурсу відбувся на базі Класичної гімназії при ЛНУ ім. Івана Франка. Тому мав можливість спостерігати за його проходженням. Враження склалось неоднозначне. Висновок такий - відповідальні за конкурс спеціалісти обласного інституту післядипломної педагогічної освіти постарались і зробили велику справу для предмету. Їм велике дякую! Візьміть хоча би вимогу створити блог для всіх учасників. Тепер ці вчителі мають блог і ЗМУШЕНІ його вести, бо інакше тупо виглядатимуть, якщо хтось захоче подивитись на вчителя у мережі. Але що я побачив на захисті своїх проектів вчителями. По-перше, з 12 фіналістів лише кілька володіли інструментом створення презентацій. Більшість відкривали свої файли і не знали, що є режим перегляду і показували в режимі редагування! Трохи було смішно. Т.б. засобами ІКТ інші вчителі, які не потрапили на конкурс володіють ще гірше. Їм недоступні неозорі простори Інтернету! Ясно, що про українську зброю вони не знають нічого і учням не розкажуть і не покажуть. Навчальні проекти були на такі теми: 1. Відділення в бою. Дії дозорного відділення. 2. Стрільба по наземним та повітряним цілям, в наступі та обороні. 3. Інженерне забезпечення відділення в бою. Міни та інженерні загородження. 4. Способи орієнтування на місцевості. Де можна було прив'язати діяльність учнів до практичного застосування так це 4 тема. З попередніми все ясно. Якщо у тебе немає зброї та наочності (а так є у 90% шкіл), то показувати будеш на пальцях. Способи орієнтування - це тема з географії у 6! класі. І статечні викладачі Захисту
Вітчизни її так і викладають - як для шостикласників! Доречі, у підручнику ця тема є складнішою набагато. Однак прикладів з військового застосування не було, робота з топокартою та розвідкою - основою гібридної війни, яка зараз триває, не було ніякого. На уроках з цієї теми учні повинні лише побічно згадати про способи, коли ти в глибокій дупі без НІЧОГО і визначаєш напрямки за мурашниками чи ще якось. Це -середньовіччя у час хайтеку та віртуального простору. У багатьох є телефони та планшети. Там є компаси і GPS-навігація. Жодний боєць НАТО не буде визначати напрямок руху за мохом чи полярною зіркою. Це НЕ АРМІЯ - це тупо туризм. А от спланувати розвідку по карті та виконати бойове завдання НА РЕАЛЬНИХ прикладах це мої учні і роблять на реальних ТОПОКАРТАХ! Наприклад, вивід українських військ з Дебальцево. Розповів історію (це військово-патріотичний момент), далі інструктаж і групова робота з різними варіантами відходу. Це другий висновок - не прив'язують вчителі свої заняття до реалій цієї війни. Так ніби її і не було...
Треба працювати зараз над тим, щоб витравити шаблони радянської армії на уроках, де сидять і слухають тебе діти нової вільної України! Цей конкурс має бути щорічним і значно масовішим, бо у змаганні народжуються і гартуються професійні кадри.
Немає коментарів:
Дописати коментар